Арверни () — згідно з істориком Страбоном, в III — II століттях до н. е. — наймогутніше кельтське плем'я в Галлії (пізніше — в римській провінції Аквітанія — територія сучасної провінції Овернь, Франція).
Столицею арвернів був Августонемет (сучасний Клермон-Ферран), на південь від якого розташовувалася фортеця Герговія (Gergovia).
В 121 до н. е. арверни були розбиті римськими полководцями Доміцієм Агенобарбом і Фабієм Максимом Аллоброгіком, після чого домінуюче становище в Галлії перейшло до племен едуїв і секванів.
Під час галльської війни арвернський вождь Верцингеторикс ( Vercingetorix ) очолив повстання об'єднаних галльських племен проти Цезаря в 52 до н. е. Незважаючи на перші успіхи при Герговії, повстанці були врешті-решт оточені в фортеці Алезія в центральній Галлії (сучасний Аліз-Сент-Рен поблизу Семюра, Франція) і після тривалої голодної облоги перебиті. В 46 до н. е. взятий в полон Верцингеторикс був серед інших трофеїв доставлений в тріумфальному процесі в Рим і там задушений.
Вожді арвернів Луерн (сер. II століття до н. Е.), Батько Бітуіта, богоподібний князь арвернів Бітуіт (121 рік до н. Е.), Син Луерна, богоподібний князь арвернів Конгоннетіак (Контініак), син Бітуіта Кельтілла (бл. 80-70 року до н. Е.), Батько Верцингеторикса, вергобрет і богоподібний князь арвернів Гобані (перв. Половина I століття до н. Е.), Брат Кельтілла і дядько Верцингеторикса Верцингеторикс (бл. 53-46 року до н. Е.), Син Кельтілла, богоподібний князь арвернів, в 52 році до н. е. об'єднав майже всі галльські племена (крім ремів і треверів) проти римської експансії на чолі з Юлієм Цезарем, проте запобігти ураженню галлів не зміг. Веркассівелаун (перв. Половина I століття до н. Е.), Двоюрідний брат Верцингеторикса, один з лідерів в галльському повстанні 52 роки до н. е. Епаснакт (Еспаснакт) (бл. 51 року до н. Е.), Лояльний Риму вергобрет арвернів Крітогнат, один з галльських вождів 52 року до н. е., обложених в Алезі
Див. також Кельти Юлій Цезар Галлія Галльська війна Вергобрет
Посилання