Дубро́вицький райо́н (у 1940—1944 роках — Домбровицький) — колишній район на північному заході Рівненської області. Центр — місто Дубровиця. Площа району становила 1,8 тис. км² (9,1 % обласної території). Населення — 47,1 тис. мешканців (2019). Через район проходила залізниця Рівне — Сарни — Лунинець (Білорусь) і автошлях Рівне — Житковичі (Білорусь) (). Район ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи 2020 року, територія району включена до складу Сарненського району.
Географія
Розташування Район лежвать у межах Поліської низовини та Волинського Полісся. Площа району — 1818,5 км² (9,1 % обласної території).
Межув на півночі й північному сході з Берестейською областю Білорусі, на сході з Рокитнівським, на півдні із Сарненським, на заході із Зарічненським і Володимирецьким районами Рівненської області.
Протяжність лінії державного кордону з Білоруссю на півночі становила 65 км. Діяли два митні пости — у Городищі та Удрицьку.
Район був розташований на залізничній магістралі Рівне — Сарни — Лунинець і перетині автодоріг Рівне — Дубровиця — Городище — Столин та Рівне — Дубровиця — Зарічне — Прикладники — Пінськ.
Клімат Район розташований у вологій та помірно теплій агрокліматичній зоні. Пересічна температура січня -5 °C, липня +18 °C. Близько 160 днів на рік охоплює період з температурою понад +10 °C. Опадів 620—680 мм на рік, найбільше випадає в літні місяці.
Рельєф Поверхня району — хвиляста алювіальна низовина, розділена на дві частини річкою Горинь. Лівобережна частина має горбистий рельєф з горбами та пасмами заввишки 8-12 м, які чергуються із сусідніми до Волинського пасма вирівняними заболоченими просторами Верхньоприп'ятської низовини, а правобережна — заболочені простори з еоловими формами рельєфу (валами, дюнами) заввишки 5-8 м. Понад 30 % району охоплюють дерново-підзолисті ґрунти, поширені також дернові оглеєні, торфово-болотні та лучні різновиди. Понад 670 га — піски. Понад 48 % площі району покривають ліси з породами: сосна (71 % площі лісів), вільха чорна, береза (12,5 %), дуб, осика, липа, клен, ялина. Крім того, на заплавах річок трапляються різновиди болотної рослинності та лучне різнотрав'я. На території району містяться родовища кварцових пісків (Дубровицьке родовище), торфу (Дубняки, Коровинське родовище тощо) та глин. Корисні копалини району: бурштин, торф, глина, пісок.
Адміністративно-територіальний устрій
Населених пунктів на час ліквідації району — 59, з них — одне місто та 58 сіл. Станом на 2020 місцеве самоврядування в Дубровицькому районі було представлене 1 міською радою, 2 сільськими об'єднаними територіальними громадами та 17 сільськими радами. Районні органи влади — Дубровицька районна рада та Дубровицька районна державна адміністрація.
Адміністративно-територіальний устрій на 2017 рік:
Адміністративно-територіальний устрій Рада та її населені пункти Населення (2017) Дубровицька міська рада 9525 Місто Дубровиця 9525 Бережківська сільська рада 1830 Село Бережки 1518 Село Узлісся 312 Бережницька сільська рада 1079 Село Бережниця 582 Село Білаші 31 Село Підлісне 466 Берестівська сільська рада 2502 Село Берестя 2502 Великоозерянська сільська рада 1119 Село Великі Озера 811 Село Великий Черемель 143 Село Різки 24 Село Шахи 141 Велюнська сільська рада 788 Село Велюнь 641 Село Загребля 147 Залузька сільська рада 1617 Село Залужжя 1617 Висоцька сільська громада 4551 Село Висоцьк 2057 Село Вербівка 479 Село Хилін 18 Село Людинь 702 Село Золоте 563 Село Партизанське 191 Село Рудня 541 Колківська сільська рада 2816 Село Колки 1754 Село Заслуччя 804 Село Порубка 258 Лісівська сільська рада 1027 Село Лісове 453 Село Озерськ 574 Лютинська сільська рада 1183 Село Лютинськ 1183 Миляцька сільська громада 6384 Село Миляч 1051 Село Біле 279 Село Лугове 538 Село Жадень 897 Село Переброди 1413 Село Будимля 589 Село Удрицьк 850 Село Смородськ 643 Село Хочин 124 Мочулищенська сільська рада 1540 Село Мочулище 568 Село Крупове 730 Село Острівці 242 Нивецька сільська рада 649 Село Нивецьк 421 Село Грицьки 208 Село Працюки 20 Осівська сільська рада 1023 Село Осова 1023 Сварицевицька сільська рада 2495 Село Сварицевичі 1909 Село Зелень 586 Селецька сільська рада 2336 Село Селець 1828 Село Ясинець 508 Соломіївська сільська рада 2697 Село Соломіївка 543 Село Кураш 295 Село Орв'яниця 1859 Трипутнянська сільська рада 1473 Село Трипутня 605 Село Вільне 62 Село Грані 100 Село Залішани 102 Село Кривиця 237 Село Літвиця 367 Туменська сільська рада 1348 Село Тумень 525 Село Бродець 245 Село Городище 578
Водні ресурси У Дубровицькому районі нараховується 17 річок довжиною понад 10 км (загальна довжина — 428 км) та 141 річка довжиною до 10 км (загальна довжина — 428 км). Територією району течуть річки Горинь, Случ, Чаква, Льва, Бережанка, Сирець, Стубла, та інші.
На території району міститься низка невеликих природних озер загальною площею 339 га та декілька ставків і водойм загальною площею 140 га. Серед яких — Велике Почаївське, озеро природного походження, пам'ятка природи загальнодержавного значення площею 58 га, а також озера Великі, Сомине, Верхнє, Озерське, Сіріус та інші. На півночі району болота Гало, Красне, Морочне.
Фауна З представників тваринного світу, занесених до Червоної книги України, на території Дубровицького району трапляються: кіт лісовий, змієїд (на окраїнах великих лісових масивів), беркут (вікові дерева у лісових хащах села Переброди), шуліка рудий (глибинні ділянки лісових масивів поблизу села Переброди), журавель сірий (відкриті болота), пугач (молоді соснові ліси), бражник джмелевидка (луки, схили, галявини), бражник мертва голова (сади, парки, пасіки), шовкопряд-ендроміс (береза, липа, граб, ліщина), шовкопряд кульбабовий (теплі сухі луки, схили), сатурнія-аглія (ліси, просіки).
Гриби На території Дубровицького району трапляється занесена до Червоної книги України сироїжка синювата (поблизу села Крупове).
Природно-заповідний фонд На території Дубровицького району була розташована низка об'єктів природно-заповідного фонду: Державні заказники загальнодержавного значення Почаївський заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення площею 905 га, розташований поблизу села Висоцьк. Висоцький заказник — лісовий заказник загальнодержавного значення площею 110 га, розташований поблизу села Висоцьк. Золотинський заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення площею 3016 га, розташований поблизу села Золоте. Озерський заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення площею 1276 га, розташований поблизу села Людинь. Перебродівський заказник — загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення площею 16530 га, розташований поблизу села Переброди та у північно-західній частині Рокитнівського району. Сварицевицький заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Озеро Велике Почаївське — гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Державні заказники місцевого значення Літвицький заказник — лісовий заказник місцевого значення площею 74 га, розташований в Літвицькому лісництві. Великоозерянський заказник — ботанічний заказник місцевого значення. Державні пам'ятки природи Велике Почаївське озеро — озеро природного походження, пам'ятка природи загальнодержавного значення площею 58 га. Дендропарк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 1 га, розташована в селі Миляч. Висоцький дендропарк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 1,5 га, розташована в селі Висоцьк. Трипутнянський парк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 3 га, розташована в Трипутнянському лісництві. Урочище «Жаденське» — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,6 га, розташована в селі Жадень. Дуби віковічні — ботанічна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 3 га, розташована в селі Великі Озера. Більський дендропарк — комплексна пам'ятка природи місцевого значення. Дубровицький дендропарк — пам'ятка природи місцевого значення. Державні заповідні урочища Більське урочище — лісове заповідне урочище площею 10 га, розташоване в Більському лісництві. Золотинське урочище — лісове заповідне урочище площею 12 га, розташоване в Золотинському лісництві. Поліська діброва — державне заповідне лісове урочище місцевого значення площею 26 га, розташоване в Дубровицькому лісництві. Висоцьке заповідне урочище Крім того, на території району частково розташований Рівненський природний заповідник загальнодержавного значення, який охоплює Перебродівський болотний масив.
Екологія Внаслідок Чорнобильської катастрофи район було здебільшого віднесено до третьої зони радіаційного забруднення, а село Будимля — до другої.
Історія
Передісторія Перша писемна згадка міста Дубровиця була 1005 року в розподілі землі Володимиром Великим між новоствореною Турівською та Київською митрополіями. Вся ця територія була заселена деревлянами. Коли племена слов'ян були об'єднані в Київську Русь, держава древлян припинила своє існування. Під час міжусобиць на Русі, ця територія відійшла до Турово-Пінського князівства. В кінці XVI століття Дубровиця та інші села сучасного району входили до Пінського повіту Брестсько-Литовського воєводства.
У XVII столітті територія відносилася до Берестейського воєводства. Протягом короткого часу входила до території, на яку поширювалася українська гетьманська адміністрація. Коли Правобережжя було відійшло до Росії, територія району (більша частина) ввійшла до Пінського повіту Мінської губернії, а 1805 року він був віднесений до Рівненського повіту Волинської губернії.
Напередодні реформи 1921 року існувала вже Дубровицька волость Волинської губернії. 1921 року волость перейшла під владу Польщі. Спочатку територія входила до Сарненського повіту Поліського воєводства, а в кінці 1930 року — у складі цього ж повіту до Волинського воєводства. У 1934 було впроваджено новий адміністративний поділ, за яким на кілька сіл утворювалася одна гміна. Було створено Дубровицьку гміну.
Утворення району та Друга світова війна 17 вересня 1939 року західноукраїнські та західнобілоруські землі переходять до СРСР. На основі ухваленого Верховною Радою УРСР на третій позачерговій сесії закону від 15 листопада 1939 року про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки серед інших був утворений Рівненська область. Дубровицький район утворений указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року, внаслідок якого замість повітів в областях Західної України утворювалися райони. У лютому 1940 року в Дубровицькому районі створено 23 сільські ради. 15 грудня 1940 року відбулися вибори до міських та сільських Рад депутатів трудящих.
22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна і вже на початку липня 1941 року Дубровицький район зайняли німецькій війська. Нацистський режим за 1942—1943 роки знищив 989 єврейських родин, вбивав та відправляв на примусові роботи в Німеччину українців.
Деякі мешканці району долучилися до руху опору встановленій владі. Діяло українське націоналістичне та радянське партизанське підпілля. Також був активним прорадянський польський партизанський загін Роберта Сатановського.
Серед загонів УПА особливо активними були бійці «Поліської Січі» Тараса Бульби-Боровця. Встановлено 2187 учасників української національно-визвольної боротьби на території Дубровицького району, з них 972 загинуло та 880 репресовано.