Ру́дня — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Входить до Висоцької сільської громади. До 2020 року підпорядковувалося Людинській сільській раді Дубровицького району. Населення становить 511 осіб (2011).

Назва Польською мовою згадується як Rudnia, російською — як Рудня.

Географія Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці — 18 км, до залізничної станції Дубровиця — 21 км.

Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 610 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.

Історія

Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів — Городище. А колись, це був Волинський тракт, що проходив через саме село. В назві села збереглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин ці болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.

Стародавня людина тут поселилася ще 35-15 тис. років тому. Тоді в цій місцевості з'явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше. Тут про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені — археологи. Це археологічні пам'ятки, розташовані поблизу села, а саме: дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ — УІ тис. до н. е., У — ІІ тис. до н. е., 1Х — Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100×200 м; стоянка мезолітична в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н. е.), розмір (80х50м); стоянка фінальнопалеолітична (ІХ — УІ до н. е.) площа 120×70 м; поселення ранньослов'янське на північно — східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н. е.) розмір 120 х 70 метрів.

В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується. В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам'яної).

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Рудня разом з хутором Правосудівка належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. У липні 1941 року до села зайшли німці. У роки війни тут також діяли формування Бульби (Боровця). У 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б). За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовицька банда пограбувала село та вбила господарчого. Загалом встановлено 29 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 13 було репресовано.

У 1944 році у селі знову встановлений радянський контроль. Збройний опір УПА проти більшовицької окупації тривав до 1951 року.

У 1947 році село Рудня разом з хутором Прасодівка підпорядковувалося Руднянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,44 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,54 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,84 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 211 мбер, з якої: зовнішнього — 71 мбер, загальна від радіонуклідів — 14 мбер (з них Cs — 136 мбер, Sr — 3 мбер).

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.

Населення

Станом на 1859 рік, у Рудня налічувалося 11 дворів та 120 жителів (67 чоловіків і 53 жінок), з них 113 православних і 7 євреїв. Станом на 1906 рік у селі було 34 двори та мешкало 347 осіб.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та сусідньому хуторі Прасодівка разом налічувалося 71 будинок та 459 мешканців, з них: 220 чоловіків та 239 жінок; 449 православних, 6 юдеїв та 4 римо-католики; 449 українців, 6 євреїв та 4 поляки.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 282 чоловіки та 299 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 617 жителів, з них 179 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 581 особа. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 511 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,49 % російська 0,34 %

Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 50 41 91 18-39 28 61 89 40-59 82 66 148 60+ 101 82 183 Разом 261 250 511

Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 174 33 138 26 312 59 97 18 117 22 214 40

+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 148 7 147 7 295 14 456 22 408 20 864 42

+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 420 112 139 - - 32 3 4 5 10 34 - 3 -

Політика

Органи влади Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.

Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560270. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 411 осіб.

Культура У селі працює Руднянський сільський клуб на 56 місць. Діє Руднянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4635 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 400 осіб.

Релігія Список конфесійних громад станом на 2011 рік: Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела Релігійна громада УПЦ (Свято-Парескевської) УПЦ (МП) 12 лютого 2001 120 Церква  — православні.

Освіта У селі діє Руднянська загальноосвітня школа І ступеня. У 2011 році в ній навчалося 14 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 4 учителі.

Примітки

Коментарі

Джерела

Книги

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

Посилання

Висоцька громада Список жителів села Рудня, які загинули на фронтах Другої світової війни Список жителів села Людинь, які мали відношення до ОУН-УПА під час Другої світової війни та повоєнний час до 1951 року