«Вокзальна» (до 2024 ― «Південний вокзал») — друга станція Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену між станціями «Холодна гора» та «Центральний ринок». Введена в експлуатацію 23 серпня 1975 року.
Розташована під Привокзальним майданом, з якою з'єднана двома переходами. З одного вихід веде до будівлі управління Південної залізниці, з іншого — до Привокзального поштамту і північних приміських кас вокзалу. Два тунелі ведуть прямо до залізничних платформ, у просторому переході розташовані торгові ряди, телефони-автомати, з підземного переходу — виходи у центральну залу вокзалу Харків-Пасажирський.
Історія Для будівництва станції з Привокзального майдану демонтовано трамвайне кільце та перенесено за будівлю управління Південної залізниці, де трамваї нині і обертаються.
Станція споруджувалась закритим способом підземними виробками, за типовим проєктом для пілонних станцій. Вестибюль споруджувався відкритим способом.
Подібно до всіх інших станцій був оголошений відкритий конкурс на складання проєкту станції.
Основна мета, яка була поставлена для архітектурного рішення — простота та лаконічність. Тому багато досить красивих проєктів було відкинуто, і затверджено найпростіший з них. Саме за цей проєкт Володимир Співачук отримав свою першу премію на конкурсі архітекторів.
Технічна характеристика Станція без колійного розвитку, трисклепінна, пілонного типу з острівною платформою.
Оздоблення Конструктивне оформлення відповідає типовому проєкту станції пілонного типу.
Переходи від вестибюля станції прямо з'єднані із залізничними платформами, а сам вестибюль широкий та просторий.
Освітлення центральної зали станції забезпечується довгастими люмінесцентними світильниками, розташованими за бетонними карнизами по всій довжині зали.
Як основний матеріал для обробки станції був використаний світло-жовтий і частково світло-сірий мармур «Газган» узбекистанського родовища. Саме ним облицьовані стіни центральної та платформної зали.
Підлога станції викладена гранітом сірого кольору українського родовища Житомирської області. Прямокутні області поперек центральної зали та периметру пілонів викладені із чорного лабрадориту родовища Кіровоградської області.
Пілони мають стандартні для станцій такого типу форму, яка звужується донизу. Посередині кожного пілона є вертикальна западина. Проходи між пілонами мають однакові з пілонами ширину. Для візуального полегшення конструкції станції у перекриттях над проходами зробили по два прорізи. У 2013 році мармур у цьому місці замінено на білий.
За дверима розташовані службові приміщення станції.
Платформа станції зв’язується з вестибюлем за допомогою чотиристрічкового ескалатора типу ЛТ-4.
Назва Станція отримала назву від головного залізничного вокзалу Харкова, під яким розташована. Спочатку головний вокзал Харкова мав назву «Південний вокзал», що входив до складу Південної залізниці.
Назва «Південна залізниця» належала до періоду Російської імперії та СРСР і не відображала сучасних реалій: в Україні цей регіон розташований не на півдні, а на північному сході. Сам залізничний вокзал так офіційно не називався, хоча часто абревіатуру «ЮЖД» можна почути у розмовній мові.
У березні 2023 року, на тлі відмови від російських топонімів, Південну залізницю в ході опитування через сервіс «Дія», було перейменовано на Харківську. Нова назва була обрана за результатами голосування харків'ян. Після цього назва вже не мала жодної топонімічної прив’язки та була змінена в ході деколонізації. Таким чином, харківська станція біля головного вокзалу стала повною тезкою з іншими вітчизняними станціями у Києві та Дніпрі.
26 квітня 2024 року Харківська міська рада перейменувала станцію метрополітену «Південний вокзал» на «Вокзальну».
Цікаві факти «Вокзальна» — єдина станція Харківського метрополітену, побудована спочатку для прийняття чотирьохвагонних поїздів. Для прийняття п'ятивагонних поїздів довелося подовжувати бічні тунелі станції. Станом на середину 2010-х років на платформі можна побачити проходи у службові приміщення станції, закриті металевими ґратами. Ці проходи повинні були виходити у тунель, але після подовження станції стали доступні з платформи. Початковий проєкт пускової ділянки передбачав кінцеву станцію «Південний вокзал», проте в ході досліджень з'ясувалося, що глини в районі станції слабкі, і додаткові роботи під вокзалом (тобто будівництво оборотних тупиків) можуть призвести до сильного осідання залізничної станції Харків-Пасажирський. Через це було вирішено подовжити трасу на захід, зробивши кінцевою станцію «Холодна гора». «Вокзальна» — єдина станція метрополітену в Харкові, на якій збереглася будка оператора ескалатора, що розташована на платформі.
Примітки
Література Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц]. — Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил.
Посилання «Вокзальна» «Південний вокзал» на офіційному сайті ДП «Харьківський метрополітен»