Ци́блі — село Бориспільського району Київської області (Україна). Центр Циблівської сільської громади. Населення — 2700 осіб.
Історія
Село (старе) Циблі виникло на берегах болотистої стариці протоки Дніпра — річки Цибля. Від неї ж і дістало свою назву.
Історія села Циблі умовно поділяється на два періоди: до затоплення і після.
На території відселеного і пізніше затопленого старого села жили люди з давніх часів. Археологами знайдено сліди життєдіяльності від найдавніших часів. Так, відомо про наявність пам'яток: неоліту, енеоліту (трипільська культура), епохи бронзи, ранньої залізної доби, слов'ян, давньоруської доби (городище, два поселення, курганний могильник), литовської та козацької доби.
Перша письмова згадка — в люстрації королівських земель руських 1622 р. — під назвою Cible.
На відомій карті французького інженера-картографа Гійома де Боплана від 1650 р. село помилково позначене на правому березі р. Дніпро під назвою — Ciblie. Тому питання датування виникнення села Циблі можна пов'язувати саме з початком активного освоєння Дніпровського Лівобережжя на початку XVII ст. Наявність відповідного археологічного (керамічного) матеріалу із затопленої території села цьому не перечить.
Кутки «старого» села Циблі: «Хутір», «Село», «Слобода», «Підпоринці», «Бойки», «Лесики», «Омеляни», «Лесики» або «Лесиківщина», «Царенники», «Погорілівщина», «Сопляків хутір», «Вуличка», «Горобці», «Шабаровщина», «Малеїнове».
З 1648 по 1782 р. козаки села Циблі входили до Другої сотні Переяславського полку, яка нараховувала іноді 219 козаків.
Згадується також і в писемних джерелах другої половини XVII ст. Так, Павло Тетеря своїм універсалом дарує Києво-Межигірському монастиреві фільварок у с. Попівцях над р. Трубіж, Калитинський гай під с. Циблі та сіножать за с. В'юнищі (Київ, 18 травня 1658 р.).
На 1790 рік мала 2 церкви: св. Іллі, св. Кирила.
У 1929 році в селі Циблі було 342 двори, проживало 2211 осіб. Того ж року створено колгосп імені Паризької комуни. Загальна кількість померлих від голоду — 1200 осіб, встановлено імена 695, причому, якщо у 1932 році померло 100 селян, то у 1933-му — 595.
У зв'язку з будівництвом Канівської ГЕС і створенням штучного водосховища постало питання про переселення придніпровських сіл Переяслав-Хмельницького району. Офіційно про це мешканцям села Циблі повідомили на загальних сільських зборах 1964 року.
Сучасне село (нові) Циблі виникло після затоплення в 1970-х роках Дніпрової заплави водами водосховища. Поселення повністю перенесли на сусідній високий берег. Напівзруйнована сільська церква святого Іллі залишилася на прибережному острові.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська293495.60%російська1294.19%вірменська40.13%польська10.04%інші/не вказали10.04%Усього3069100%
Медицина У селі є аптека й амбулаторія. Також неподалік від села є Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, в якому весь рік лікують та оперують ветеранів.
Культура У селі є декілька творчих колективів, танцювальна школа, театральна студія та гурток малювання.
Перелік творчих колективів Дитячий танцювальний зразковий ансамбль «Ластівка», керівник Надія Володимирівна Данько. Народний хор «Дніпрові хвилі», керівник Микола Козачук. Театральна студія «Оберіг», художній керівник Наталія Мостова
Див. також
Церква святого Іллі (Циблі) Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Посилання