«Зелений Шум» (також «Шум», «У Шума», «Плетений Шум») — українська народна веснянка, гра і танок-хоровод.

Вважається, що пісня-гра «Шум» належить до найархаїчнішого пласту українського народного мистецтваІнна Терешенко. Народна весняна гра «Шум»: часопросторовий вимір 2013.

Опис У 1856 році хоровод «Шум» було описано українським етнографом Михайлом Максимовичем.«Дни и месяцы украинского селянина» // «Русская беседа», 1856, № 1 и 3. За Максимовичем, пісня починалася такими словами: Ой нумо ж ми нумо, В зеленого Шума. А в нашого Шума Зеленая шуба.

При цьому дівчата ставали в два ключі (лінії), паралельно один за одним. Потім два ключі бігли разом вперед, а потім назад, співаючи сильним голосом, щодуху: Ой Шум хо́дить, по воді бродить; А Шумиха рибу ловить, Що вловила, то й пропила, Своїй дочці не вгодила. Пожди, доню, до суботи, Куплю су́кню, ще й чоботи! — Або́ ж мені су́кню крайте, Або ж мені жениха дайте! Або ж мені кулешу́ наваріть, Або ж мені жениха приведіть.

Український етнограф Борис Грінченко писав, що пісню-танок «У Шума» дівчата співали на Великдень, узявшись за руки і бігаючи кружком по селу. При цьому, коли «шум» заплітали, то співали пісню:Лідія Козар. Весняна обрядовість у виданні Б. Грінченка «Этнографические материалы, собр. в Черниговской и соседних с ней губерниях»: дохристиянські вірування і сучасний контекст . — Міфологія і фольклор, № 1 — 2012.

Ой нумо, нумо В плетеного шума! Як наша мати Буде заплітати? Заплетися, шуме, Заплетися; Хрещатий барвінку, Розстелися! У книзі «Звичаї нашого народу» фольклорист Олекса Воропай описав інші варіанти танку та пісень спостережених на Чорноморщині. Дівчата, співаючи «Шум», завертали коло і пробігали під «аркою» рук останніх двох дівчат, а ті, пропустивши всіх, самі під своїми ж руками поверталися так, що їхні руки складалися навхрест. Таким чином, останні пари дівчат пробігали під руками наступних пар і ставали одна проти одної в дві лави, утворюючи при цьому зі своїх рук щось на зразок плоту. Заплітаючи такий «пліт» дівчата співали: Ой, нумо, нумо, В зеленого Шума, Огірки-жовтяки, Женітеся, парубки, Осі вам трясця — не дівка. Трясця вам, а не нам, Трясця наший ворогам. Ой, у того Шума, Зеленая шуба…

Потім на сплетені руки ставили босоноге кмітливе дитя років п'яти—шести. Дитя ходило по цьому живому «плоту чи містку», а хор співав варіації «Шум ходить по діброві, А Шумиха рибу ловить…». В міру того, як «Шум» рухався вперед по руках хоровідниць, залишені позаду пари дівчат перебігали наперед і знову сплітали зі своїх рук «місток». Таким чином «Шум» міг іти й іти далі. Так він звичайно рухався доти, доки не обійде навколо церкви.Розлив води і зелений шум (Веснянки) // Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Весна.

За іншим описом цієї пісні-гри, гурт дітей береться за руки і стає півколом. Середня пара підносить з'єднані руки догори — це ворота. Крайні парами (один іде з одного, другий — з другого боку) пробігають у ворота. Коли доходить черга до середньої пари, то вона перекручується під своïми руками, і гра йде далі. Шум то заплітають, то розплітають.Гуси, гуси, додому! укр. нар. ігри оброб. й переповіли В. Бойко, Є. Горева; мал. А. Львов. — Київ: Веселка, 1966.Сучасні польові дослідження підтверджують побутування танка «Шум» на Східному Поділлі. Зокрема, у селі Нараївка Гайсинського району зафіксовано орнаментальний варіант гри у виконанні гурту «Чарівниці». Хореографія цього варіанту має чіткий двочастинний поділ: під час першої частини пісні учасниці «заплітають» Шум, рухаючись ланцюгом, а під час другої — «розплітають» його. Мелодія нараївського «Шума» базується на вузькооб'ємному квартовому ладі та виконується в унісон з поступовим прискоренням темпу.

Трактування суті «Шума» На думку історика Михайла Грушевського, «Шум» символізував розбуджену космічну енергію, а «всі жартовливі, пародійні рими, витіснивши первісний текст, з'явилися задля розваги і сміху значно пізніше, коли хоровід зійшов на просту забаву».

На думку деяких дослідників, слово «шум» у цій гаївці означає ліс (на що може вказувати, зокрема, те, що сербською ліс зветься «шума»), а у пісні вбачають риси анімістичного світогляду. В трактуванні Лідії Козар, «шум» у веснянці — це персоніфікований образ шуму першої весняної зелені. Валерій Войтович вважав, що Шум — це ім'я давньослов'янського бога лісів.

Вплив на культуру В обряді закликання Шуму вбачають коріння «шу́мок» — різновиду українських народних танкових пісень.Танкові пісні // Лановик М. Б., Лановик З. Б., Українська усна народна творчість — Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2005. — С. 374—382. — ISBN 966-311-037-6.

У 1863 році, під враженням від статті Максимовича з описом цієї української пісні, російський поет Микола Некрасов написав вірш «Зелений Шум» (). Пейзажну частину цього віршу згодом було кілька разів покладено на музику.«Зелёный шум», анализ стихотворения Некрасова  — Goldlit.http://tehinfor.ru/s_19/kslov_25i.html

У 2021 році виконання цієї веснянки гуртом «Go_A» було обрано для участі і пісенному конкурсі Євробачення від України.«Порвали зелену шубу»: про що насправді пісня «Шум» Go_A, яку Україна везе на Євробачення // BBC News Україна, 08.02.2021.

Сучасні обробки Український композитор Мирослав Волинський обробив веснянку для хору a cappella Astarta/Edwin — «А в нашого шума» (2016) GG ГуляйГород — «See U» (2016) Lirwak — «Шуба Шума» (2017)Львів'яни Lirwak дебютували із синглом «Шуба Шума» // musicinua.com, 21.06.2017. YELKA — «Конопелечки» (2020)Олена Демчак. Пісня кропивницької виконавиці YELKA посіла друге місце у World Music Charts // Суспільне Культура, 12.01.2021. Go A — «Шум» (2021)

Пов'язані веснянки Гаївка «Шум» близька за своїм змістом із гаївкою «Жучок». Відмінність між танцями цих двох гаївок полягала лише у рухових елементах, які замість «мостових» виступали «воротарними» з елементами завивання огіркового огудиння.Олег Смоляк. Мотиви зустрічі весни та вегетації природи у гаївках західного Поділля. // Народознавчі Зошити, 1—2'2010.

Іншими «ключовими» хороводами (які дівчата водили довгою лінією) є також «Кривий танець», «Плетениця», «Роман-зілля» й «А ми просо сіяли».Слімаковський О., Волошин О., Соляник І., Малетич Н. Історичні традиції та особливості застосування засобів української народної фізичної культури у життєдіяльності молоді. // ''Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я в сучасному суспільстві: Збірник наукових праць… Т. 1. Зокрема, «Кривий танець», на думку Олега Смоляка, мав ту саму обрядову функцію, що і «Шум» — ініціювання приходу весни та оживлення природи.

Примітки

Посилання Хоровод «Шум» — Українські народні танці. Стаття Максимовича «Дни и месяцы украинского селянина» (1856)