Ліга Чемпіонів Європейської гандбольної федерації (ЄГФ) () — найбільше змагання гандбольних клубів Європи, який проводять під егідою Європейської федерації гандболу (EHF) щорічно з 1956 року. До сезону 1993/1994 турнір мав назву Кубок європейських чемпіонів.

Історія

1 вересня 1956 року VI конгрес Міжнародної федерації гандболу (IHF), що проходив в Стокгольмі, розглянув пропозицію федерації гандболу Франції про проведення щорічних змагань з участю чоловічих команд — чемпіонів своїх країн. Пропозиція французів було прийнято, приз для переможців Кубка європейських чемпіонів заснувала спортивна газета L'Équipe.

У першому розіграші Кубка брали участь 12 команд, які представляли великі міста Європи. Фінал за участю гандболістів «Дукла» (Прага) і чемпіоном Швеції «Еребру» відбувся 9 березня 1957 року в Парижі і приніс перемогу команді з Праги — 21:13, яка стала першою переможницею турніру.

З наступного розіграшу в турнірі брали б участь тільки клубні команди — чемпіони своїх країн. До 1966 року організатором фіналів була французька федерація, всі вирішальні матчі проводилися в Парижі, за винятком 1965 року, коли фінал проходив в Ліоні.

У 1958, 1961, 1964 і 1969 роках у зв'язку з проведенням чемпіонатів світу розіграш Кубка не проводився.

З 1967 року турботи по проведенню заключних матчів Кубка європейських чемпіонів взяла на себе Федерація гандболу ФРН. Вирішальні ігри Кубка 7 разів проходили в Дортмунді, а також у Франкфурті-на-Майні (1968) і Зіндельфінгені (1977). З сезону-1978/79 всі ігри плей-офф проводяться командами на своєму полі і на полі суперника, з сезону-2009/10 вирішальні матчі проходять у форматі «Фіналу чотирьох».

У чоловічих турнірах історично домінують німецькі клуби (19 перемог), до яких з сезону 1989/90 років «приєдналися» іспанські (14 перемог і 11 фіналів, причому тільки один фінал до цього).

З 1993 року змагання провідних європейських команд проходять у форматі Ліги чемпіонів.

Призери

{| class="wikitable" style="font-size: 97%; text-align: center;" |- ! rowspan="2" style="width:5%;"|Рік | style="width:1%;" rowspan="35"| !colspan=3|Фінал |- !width=15%|Чемпіон !width=10%|Рахунок !width=15%|Фіналіст |- |1956–57 | «Дукла» (Прага) |21–13 | «Еребру» |- |1958–59 | «Редбергслідс» |18–13 | «Фріш» (Геппінген) |- |1959–60 | «Фріш» (Геппінген) |18–13 | «Орхус» |- |1961–62 | «Фріш» (Геппінген) |13–11 | «Партизан» (Б'єловар) |- |1962–63 | «Дукла» (Прага) |15–13 | «Дінамо» (Бухарест) |- |1964–65 | «Дінамо» (Бухарест) |13–11 | «Медвещак» (Загреб) |- |1965–66 | «Лейпціг» |16–14 | «Гонвед» (Будапешт) |- |1966–67 | «Гуммерсбах» |17–13 | «Дукла» (Прага) |- |1967–68 | «Стяуа» (Бухарест) |13–11 | «Дукла» (Прага) |- |1969–70 | «Гуммерсбах» |14–11 | «Динамо» (Берлін) |- |1970–71 | «Гуммерсбах» |17–16 | «Стяуа» (Бухарест) |- |1971–72 | «Партизан» (Б'єловар) |19–14 | «Гуммерсбах» |- |1972–73 | «МАІ» (Москва) |26–23 | «Партизан» (Б'єловар) |- |1973–74| «Гуммерсбах»|19–17 | «МАІ» (Москва) |- |1974–75| «АСК» (Франкфурт-на-Одері)|19–17 | «Борац» (Баня-Лука) |- |1975–76| «Борац» (Баня-Лука)|17–15 | «КФЮМ» (Фредерісія) |- |1976–77| «Стяуа» (Бухарест)| 21–20 | ЦСКА (Москва) |- |1977–78| «Магдебург»|28–22 | «Сілезія» (Вроцлав) |- |1978–79| «Гросвальштадт»| 30–28 (14-10 / 18-16) | «Емпор» (Росток) |- |1979–80| «Гросвальштадт»|21–12 | «Валюр» |- |1980–81| «Магдебург»| 52–43 (25-23 / 29-18) | «Слован» (Любляна) |- |1981–82| «Гонвед» (Будапешт)| 49–34 (25-16 / 18-24) | «Санкт-Отмар» (Санкт-Галлен) |- |1982–83| «Гуммерсбах»| 32–29 (15-19 / 13-14) |ЦСКА (Москва) |- |1983–84| «Дукла» (Прага)| 38–38 (21-17 / 21-17) | «Металопластіка» (Шабаць) |- |1984–85| «Металопластіка» (Шабаць)| 49–32 (19-12 / 20-30) | «Атлетико» (Мадрид) |- |1985–86| «Металопластіка» (Шабаць)| 54–52 (29-24 / 30-23) | «Вибжеже» (Гданськ) |- |1986–87| СКА (Мінськ)| 62–49 (32-24 / 25-30) | «Вибжеже» (Гданськ) |- |1987–88|ЦСКА (Москва)| 36–36 (18-15 / 21-18) | «ТУСЕМ» (Ессен) |- |1988–89| СКА (Мінськ)| 61–53 (30-24 / 37-23) | «Стяуа» (Бухарест) |- |1989–90| СКА (Мінськ)| 53–50 (26-21 / 29-27) | «Барселона» |- |1990–91| «Барселона»| 41–40 (23-21 / 20-17) | «Пролетер» (Зренянин) |- |1991–92| «Загреб»| 50–38 (22-20 / 28-18) | «Сантадер» (Кантабрія) |- |1992–93| «Загреб»| 40–39 (22-17 / 22-18) | «Валау-Массенгейм» |- |}EHF Champions League''' РікФіналЧемпіонРахунокФіналіст1993–94 «Сантадер» (Кантабрія) 45–43 (22-22 / 23-21) «Брага»1994–95 «Бідасоа» (Ельгорріага) 56–47 (30-20 / 27-26) «Загреб»1995–96 «Барселона» 46–38 (23-15 / 23-23) «Бідасоа» (Ельгорріага)1996–97 «Барселона» 61–45 (31-22 / 23-30) «Загреб»1997–98 «Барселона» 56–40 (28-18 / 22-28) «Загреб»1998–99 «Барселона» 51–40 (22-22 / 29-18) «Загреб»1999–2000 «Барселона» 54–52 (28-25 / 29-24) «Кіль»2000–01 «Портленд» (Сан Антоніо) 52–49 (30-24 / 25-22) «Барселона»2001–02 «Магдебург» 51–48 (23-21 / 30-25) «Веспрем»2002–03 «Монпельє» 50–46 (27-19 / 31-19) «Портленд» (Сан Антоніо)2003–04 «Цельє» 62–58 (34-28 / 30-28) «Фленсбург-Гандевітт»2004–05 «Барселона» 56–55 (28-27 / 29-27) «Сьюдад-Реаль»2005–06 «Сьюдад-Реаль» 62–47 (19-25 / 37-28) «Портленд» (Сан Антоніо)2006–07 «Кіль» 57–55 (28-28 / 29-27) «Фленсбург-Гандевітт»2007–08 «Сьюдад-Реаль» 58–54 (27-29 / 25-31) «Кіль»2008–09 «Сьюдад-Реаль» 67–66 (39-34 / 33-27) «Кіль»2009–10 «Кіль»36–34 «Барселона»2010–11 «Барселона»27–24 «Сьюдад-Реаль»2011–12 «Кіль»26–21 «Атлетіко» (Мадрид)2012–13 «Гамбург»30–29 «Барселона»2013–14 «Фленсбург-Гандевітт»30–28 «Кіль»2014–15 «Барселона»28–23 «Веспрем»2015–16 «Віве Тауран» (Кельці)39–38 (пенальті) «Веспрем»2016–17 «Вардар» (Скоп'є)24–23 «Пари Сен-Жермен» (Париж)2017–18 «Монпельє»32–26 «Нант»2018–19 «Вардар» (Скоп'є)27–24 «Веспрем Телеком»2019–20 «Кіль»33–28 «Барселона»2020–21 «Барселона»36–23 «Ольборг Гандбол»2021–22 «Барселона»37–35 «Віве» (Кельці)2022–23 «Магдебург»30–29 «Віве» (Кельці)2023–24 «Барселона»31–30 «Ольборг Гандбол»2024–25 «Магдебург»32–26 «Фюхсе» (Берлін)2025–26 «Барселона»37–34 «Фюхсе» (Берлін)

Посилання Сайт EHF