Плесе́цьке — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 3849 осіб. Село поділене на 10 районів, які так і називаються: перший район, другий район, і т. д. до десятого.

Географія Село розташоване в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує із селищем Борова та Калинівка, селами Дзвінкове та Данилівка. Відстань від села до районного центру становить 18 км, від села до Києва — 35 км. Площа становить 10004 га.

Через село тече річка Плиська (давніша назва Плеска або Плиска), права притока Унави. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Урочище Плиски».

Герб У лазуровому щиті золота церква, що супроводжується у верхніх кутах щита двома срібними ліліями. У червоній хвилеподібній базі, завершеній сріблом, дві золоті шаблі, покладені в косий хрест, які супроводжуються зверху золотим хрестом.Герб села

Історія

Від Стародавніх часів до сучасності

Історія села Плесецьке налічує понад тисячу років, таким чином поселення є одним із найдавніших у Київській області. Назву отримало від річки Плески і виникнення Плесецького сягає часів Київської Русі, коли у 980-х роках князь Володимир будував по Ірпеню та Стугні укріплені лінії, пізніше знані як Змієві вали. Земляні насипи із дерев˙яним частоколом по верху прокладено від сучасного села Перевіз на річці Ірпінь через Плесецьке до сучасних сіл Скрипки та Хлепча. Це давнє городище в селі зветься «Замковище» (також «Валова школа»). Плесецьке городище захищало Київську землю з південного заходу. Подібними замками по сусідству були городища в сучасних Жорнівці (тодішня назва Жернов), Чорногородці (тодішня назва, можливо, Чернів), Великій Солтанівці (тодішня назва Солтанов)Лоза Юрій (ред.). Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225. ISBN 978-966-8804-24-3.

За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками. В XVII ст. Плесецьке належало роду Аксаків. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби XVII ст. село було спустошене. Адміністративно село до кін. XVIII ст. входило до Київської сотні Київського полку.

Універсалом гетьмана Івана Мазепи від 29 червня 1702 дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України.

У XVIII ст. село стало осередком гайдамацького руху. 1768 року тут побував з гайдамаками Яків ДовгошиєнкоБукет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7.

У 1781 Київський полк було розформовано і село адміністративно увійшло до новоутвореного Київського намісництва. У 1795—1797 належало до Васильківського повіту Київського намісництва, а з 1797 — до Васильківської волості Київського повіту Київської губернії.

За монастирських часів у Плесецькому на місці давнішої була збудована нова церква Стрітення Господнього (закінчена 1784). В 1786 на теренах Російської імперії відбулася секуляризація земельних володінь Православної Церкви, й село стало казенним маєтком.

Як свідчать метричні книги, клірові відомості та сповідні розписи церкви Стрітення Господнього с. Плесецьке, до храму були приписні віряни навколишніх сіл: Перевіз, Дзвінкове, Сподарець, Хлепча.Центральний державний історичний архів України

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 2930 осіб, налічувалось 536 дворів, існували православна церква, школа, 5 постоялих будинків та 5 лавок.

В роки Другої світової війни на території села діяв партизанський загін Героя Радянського Союзу Грисюка. В селі знаходиться пам'ятник загиблому першому секретарю ЦК ЛКСМ України Якову Хоменку. Про бої за визволення села від нацистських окупантів свідчать пам'ятники та обеліски загиблим.

В 1950 в Плесецькому велися археологічні розкопки, які підтвердили давню історію цих теренів.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 до села було переселено мешканців села Варовичі Поліський району Київської області.

Після отримання незалежності Станом на 1 січня 2007 протяжність вулиць — 46 км. Село газифіковане. Працює загально-освітня школа 1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу плесецький гранітний кар'єр, є дитячий садок «Дюймовочка». Сільська футбольна команда «Плиска» — постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер. Діє молодіжний та дитячий клуб «Світло», який проводить, крім регулярних зустрічей, для молоді, — екскурсії на велосипедах «Пізнаємо рідний край!», а для дітей літні табори з вивченням англійської мови.

Рішенням Плесецької сільської ради від 18 грудня 2015 року за № 36-ІІІ-VII були декомунізовані і перейменовані 5 вулиць села: вулицю Леніна на вулицю Центральну; вулицю Колгоспну на вулицю Вишневу; вулицю Енгельса на вулицю Соснову; вулицю Гайдара на вулицю Мальовнича; вулицю Фрунзе на вулицю І.Франка.

Війна 2022 року

27 лютого 2022 року, після невдалих спроб у Василькові, десант почали висаджувати у Крушинці та Плесецькому.

При масованому ракетному обстрілі України 15 листопада 2022 року на цвинтарі Плесецького від уламків ракети загинула літня жінка.

Відомі люди В селі народилася:

Буняк Тетяна Іванівна (1957) — чемпіонка Світу (веслування, академічна вісімка) 1978 року в Новій Зеландії, неодноразова чемпіонка СРСР з академічного веслування. Заслужений майстер спорту (1980). «Локомотив», Київ. Закінчила Київський державний інститут фізичної культури (1986). Срібна призерка Ігор XXII Олімпіади (1980) у складі вісімки, чемпіонка світу (1978, 1979), срібна призерка чемпіонату світу (1977). Кулик (Фоя) Світлана Петрівна (1987 р.н.) — письменниця, член ЛМО «Багаття калинове», авторка книги «Подих». Попудренко (Черепинська) Мотрона Автономівна (1923—2011) — відома українська музейниця, археологиня, заслужена працівниця культури України.

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме: Комаренко Дмитро Іванович — доктор медичних наук, професор Інституту радіології АМН України; Різник П. Д. — інженер-конструктор заводу ім. Антонова; Ковальчук В. С. — кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Патона; Сперкач І. О. — доцент Політехнічного інституту, провідний конструктор будівництва металургійних заводів; Куцоконь Н. К. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України; Куцоконь Ю. К. — кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Цікавий факт 8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см.

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Публікації Є. Чернецький. До історії плесецької старовини: давній рід Шиденків у XVIII—XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. — 30 с., ген. табл.

Примітки

Посилання Мапа Шуберта Ф. Ф. (аркуш 22-8) http://freemap.com.ua/maps/trexverstovki-novaya-redakciya/23-8.jpg

Тема про село на Українському Генеалогічному Форумі