Рольф Йоганнессон (; 22 липня 1900, Берлін — 6 грудня 1989, Гамбург) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне і бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Молодший син викладача французької мови Макса Йоганнессона і його дружини Амалії, уродженої Ауер. Старший брат Рольфа Ганс (1898–1941) в 1931-32 роках був ад'ютантом Грегора Штрассера і загинув у бою під час Німецько-радянської війни.

Освіту здобув у військово-морському училищі в Мюрвіку (жовтень 1918) і на лінійному кораблі «Сілезія». 1 грудня 1918 року демобілізований. В лютому-липні 1919 року — член морської ударної роти 1-го гвардійського резервного полку, учасник боїв з комуністами. 26 березня 1921 року знову вступив на флот. З 31 березня 1924 року — вахтовий офіцер 1-ї флотилії торпедних катерів. З 30 вересня 1927 року — ад'ютант училища корабельної артилерії, з 1 червня 1928 року — 3-го морського артилерійського батальйону. 3 грудня 1928 року переведений в штаб військово-морської станції «Остзее» ад'ютантом. З 30 вересня 1930 року — вахтовий і 2-й артилерійський офіцер на легкому крейсері «Кенігсберг». 27 вересня 1932 року призначений командиром торпедного катера G-8, а 24 вересня 1934 року переведений у відділ абверу Імперського військового міністерства. Брав участь в операціях військової розвідки, в тому числі в 1937 в Іспанії. З 15 листопада 1937 року — начальник навчального відділу 3-ї і 5-ї дивізій ескадрених міноносців. 18 травня 1938 року направлений на корабельні «Блом унд Фосс» (Гамбург) для нагляду за будівництвом ескадрених міноносців.

8 червня 1938 року призначений командиром ескадреного міноносця «Еріх Штайнбрінк», одночасно з 18 жовтня по 10 грудня 1941 року виконував обов'язки 1-го офіцера Адмірал-штабу штабного відділення «Афіни» штабу групи ВМС «Південь». З 8 лютого 1942 року командував ескадреним міноносцем «Гермес». 6 квітня 1943 року призначений командиром 4-ї флотилії ескадрених міноносців, що діяла в Північному морі. Одночасно з 27 грудня 1943 по 15 січня 1944 року виконував обов'язки командира бойової групи, що діяла у берегів Норвегії. 13 листопада 1944 року призначений комендантом морської оборони Ельби і Везермюнде, одночасно з 11 лютого по 14 березня 1945 року виконував обов'язки командувача-адмірала в Німецькій бухті. 31 грудня 1945 року заарештований союзниками. 10 грудня 1946 року звільнений.

При створенні ВМС ФРН 1 січня 1957 року прийнятий на службу. З 16 березня 1957 року командувач морськими силами, з 1 квітня 1958 року — командувач флотом. 31 серпня 1961 року вийшов у відставку. З 17 травня 1965 по 27 вересня 1983 року — представник федерального уряду в морській службі Гамбурга.

Звання

Морський кадет (1 липня 1918) Кандидат в морські офіцери (26 березня 1921) Фенріх-цур-зее (1 квітня 1922) Оберфенріх-цур-зее (1 жовтня 1923) Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1924) Оберлейтенант-цур-зее (1 січня 1926) Капітан-лейтенант (1 липня 1933) Корветтен-капітан (1 квітня 1937) Фрегаттен-капітан (1 серпня 1940) Капітан-цур-зее (1 вересня 1942) Контрадмірал (30 січня 1945) Адмірал флотилії (1 квітня 1957) Контрадмірал (22 грудня 1958)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (19 липня 1919) Балтійський хрест (19 липня 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами (25 жовтня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) 2-го класу (11 травня 1938) Іспанський хрест в сріблі з мечами (6 червня 1939) Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія) Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (6 листопада 1939) Залізний хрест 1-го класу (15 грудня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939) Нагрудний знак есмінця (17 серпня 1940) Німецький хрест в золоті (12 лютого 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (7 грудня 1942) Бронзова медаль «За військову доблесть» (Італія) (29 березня 1943) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (12 червня 1961)

Вшанування пам'яті В актовому залі військово-морського училища Мюрвіка стоїть бюст Йоганнессона. Окрім цього, щороку найкращим випускникам училища присуджують Премію адмірала Йоганнессона.

Бібліографія

Marine-Erinnerungen 1918–1983 (надрукована, але не опублікована) Offizier in kritischer Zeit, herausgegeben vom Deutschen Marine Institut mit Unterstützung des Militärgeschichtlichen Forschungsamts, E. S. Mittler & Sohn, Herford und Bonn 1989, ISBN 3-8132-0301-8. 2. Auflage, herausgegeben von Heinrich Walle, Mittler & Sohn, Hamburg 2016 (Автобіографія)

Література

Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 422, ISBN 978-3-938845-17-2 DÖRR, MANFRED, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehmacht 1939–1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1995.

Примітки