Френч — куртка (кітель, піджак військового зразка), що була частиною уніформи Армії УНР; окрім того, була поширена в армії Російської імперії, а згодом в армії СРСР під впливом британського військового одягу. Названа на честь фельдмаршала Британської армії Джона Френча.
Історія У роки перед Першою світовою війною в армії Російської імперії прийняли декілька нових моделей уніформних курток кольору хакі для службового одягу офіцерів. Здебільшого вони були подібними на останні моделі в арміях Франції та Сполученого Королівства. Цей вільний і практичний одяг отримав назву «френч» на честь верховного командувача Британськими експедиційними силами у Франції фельдмаршала Джона Френча.
Їхньою відмінністю були:
комір — м'який відкладний або комір-стояк із застібкою на ґудзики; регульована за допомогою хлястиків або розрізної манжети ширина обшлага; великі накладні кишені на грудях та підлогах із застібкою на ґудзики.
У Червоній Армії Радянського Союзу френч зазвичай носили командири, начальники та політичні офіцери, особливо з 1924 по 1943 роки. Серед авіаторів обмеженого поширення набули френчі англійського офіцерського типу — з відкритим коміром для носіння з сорочкою та краваткою.
1918 року френч запровадили частиною уніформи Армії УНР.
Еволюція в «сталінку» У 1920-х роках Йосип Сталін взяв на озброєння видозмінений френч, який згодом назвали «сталінкою», або френчем Сталіна. На відміну від звичайного френча, «сталінка» мала м'який відкладний комір.
Примітки