Ружена Байчі (, до шлюбу Кучерова, ; ) — американська інформатикиня словацького походження, що спеціалізується на робототехніці та штучному інтелекті.
Життєпис Ружена Кучерова народилася 1933 року в Братиславі в єврейській родині. Втратила матір у дитинстві. Батько був інженером, що врятувало сім'ю від повного винищення нацистами, але до 1944 року більшість її родичів усе ж було вбито або вивезено в концтабори. Батько та мачуха загинули в концтаборі. Вижилі Ружена та її сестра врятувалися, коли Червоний хрест записав їх сиротами й оформив у дитячий будинок, де вони й виросли.
У школі демонструвала явні здібності до математики, але в університет пішла вчитися на електротехніку, тому що математика, в умовах марксистсько-ленінської ідеології, обіцяла їй лише викладацьку кар'єру. 1957 року захистила дипломну роботу, а 1967 — кандидатську дисертацію з електротехніки у . 1972 року вона захистила ще одну кандидатську (на здобуття ступеня доктора філософії) у Стенфордському університеті під керівництвом Джона Маккарті, творця мови Лісп та одного з батьків-засновників штучного інтелекту. Темою її другої дисертації стало «Комп'ютерне розпізнавання текстурних візуальних сцен» (Computer Identification of Textured Visual Scenes)Ruzena Kucera Bajczy на Mathematics Genealogy Project.. Також отримала низку почесних докторських ступенів від Люблянського (2001) та Пенсільванського (2012) університетів, а також від Шведського КТІ (2012).
Після радянського вторгнення до Чехословаччини 1968 року ухвалила рішення не повертатися на батьківщину і залишилася в США. Тільки після Оксамитової революції в Чехословаччині 1989 року возз'єдналася зі сім'єю, коли її дочка Клара ( 1957) та син Петер ( 1964) переїхали до США.
Довго працювала в Пенсільванському університеті, де заснувала лабораторію із загальної робототехніки та активного сенсорного сприйняття (, GRASP), після чого перейшла до Каліфорнійського університету в Берклі, де й працює досі (на 2016 рік).
Під її керівництвом успішно захистилися 28 аспірантів, багато з яких стали успішними вченими. За іншими джерелами їхня кількість перевищує 50. Авторка та співавторка понад 200 конференційних та журнальних робіт, її індекс Хірша на 2016 рік становить 54author:Ruzena Bajcsy на Google Scholar.
Увійшла в список найвпливовіших жінок у науці, який у листопадовому номері 2002 року надрукував журнал Discover, November 2002.. Визнання колег виражається членством у Національній інженерній академії, , Асоціації обчислювальних машин, Інституту інженерів з електротехніки та електроніки, Асоціації з розвитку штучного інтелекту та Американської академії мистецтв і наук. Більшість цих організацій відзначили її особливими нагородами та почестями.
Дослідницькі інтереси Ружени Байчі на 2016 рік сягають галузей комп'ютерного зору, штучного інтелекту, робототехніки, , моделювання людей, телеприсутності і сенсорних мережRuzena Bajcsy , домашняя страница..
2022 року під час візиту до США президентка Словаччини Зузана Чапутова вручила Ружені Байчі орден Подвійного білого хреста 2 класу.
Особисте життя Перший чоловік — Юліус Байчі (; 1930). Від нього має двох дітей: дочка Клара (Klára; 1957) і син Петер (Peter; 1964). Розлучилися 1969 року.
1979 року одружилася з Шерманом Франкелем (Sherman Frankel). Від нього народила сина Волтера (Walter).
Примітки