Синякі́вці (давня назва Симяків, з першої половини XVI століття — Семаківці, з 1565 року — Синяківці) — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 314 осіб.
Походження назви
Синяківці розкинулися на двох пагорбах, на одному із них, в кінці села (тобто на східній окраїні) було багато синіх озер, де водилася риба. Від цих синіх озер і пішла назва села. Сині озера в кінці села — Синяківці.
Згодом зі зміною ландшафту сині озера зникли. Проте і зараз навіть у посушливе літо земля тут зберігає вологу, постійно зеленіє трава.
На наявність синіх озер вказує і мікропотонім Озеро, який знаходиться на східній окраїні одного із пагорба. В озерах на той час була дуже чиста і прозора вода, у якій віддзеркалювалося синє небо, тому їх називали синіми.
Згідно з орфографічним словником назва села «Синяківці» (множина) у родовому відмінку має форму «Синяківців», давальному — «Синяківцям», знахідному — «Синяківці», орудному — «Синяківцями», місцевому — «в Синяківцях» та кличному — «Синяківці». Однак, серед мешканців краю в цілому існує стала традиція відмінювати назву села в родовому відмінку як «Синяковець».
Символіка
Герб
У зеленому щиті з срібною хвилястою базою лазурове понижене увігнуте вістря, в яке по сторонам із щита виходять два срібних розширених хрести з подовженим нижнім раменом, в центрі — золота виноградна лоза в стовп, супроводжувана угорі золотим усміхненим сонцем з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно. В правій частині щита три срібних рала вістрями догори, два і одне, в лівій срібні граблі у стовп, зубцями догори. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «СИНЯКІВЦІ» і дата «1386». Автор — Олег Мельник.
Герб не затверджений сесією міської ради.
Прапор
На синьому квадратному полотнищі від верхніх кутів до середини нижнього пруга виходить зелений трикутник, на якому жовта вертикальна виноградна лоза з гронами. Над лозою жовте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно, по сторонам від якого по срібному розширеному хресту з подовженим нижнім раменом.
Прапор не затверджений сесією міської ради.
Пояснення символіки Сонце – символ Поділля. Хвиляста база символізує сині озера, від яких пішла назва села Синяківці. Увігнуте вістря зображує два зелені схили, які вказують на те, що село розташоване на двох пагорбах. Виноградна лоза символізує давнє заселення цих земель і поступове переселення мешканців села і долини річки на рівнинні пагорби. Сібні граблі – родовий символ власників Вацовських, срібні рала – родовий символ власників Вільчевських, які спільно володіли селом. Корона означає статус населеного пункту. На прапорі повторюються кольори герба.
Географія Територія
Територія сільських земель розташована досить компактно. Її протяжність із заходу на схід становить близько 7 кілометрів, з півночі на південь – 4,5 кілометри. Площа Синяківців 184,1 гектари, в тому числі 76,3 гектарів – це землі у власності громадян, 14,9 гектарів – землі загального користування та 81,4 гектарів – резервні території. Площа Синяківських земель становить 1475,3 гектарів (включаючи 339,0 гектарів земель лісів Кам’янець-Подільського лісгоспзагу), з них 516,5 – орні землі, 124,6 – сільські ліси, 25,1 – сади, 93,7 – луки та пасовища і 192,3 – інші землі.
У Синяківцях нараховується 5 вулиць загальною довжиною 7,5 кілометрів, зокрема: вулиця Василя Черних - 0,8 кілометрів; вулиця Зарічна - 3,1 кілометри; вулиця Сонячна - 1,1 кілометр; вулиця Садова - 1,2 кілометри; вулиця Центральна - 1,3 кілометри.
Географічне положення
Синяківці розташовані на заході України, на півдні Хмельницької області, в північно-східній частині Дунаєвецького району. Землі Синяківців межують: на півночі – із землями Сприсівки та Ярової Слобідки, на північному сході – із землями Гути-Морозівської, на сході та південному сході – із землями Малої Кужелівки, на півдні – із землями Руди-Гірчичнянської, на заході – із землями Гірчичної, на північному заході – із землями Варварівки.
Через Синяківці проходить автомобільна дорога О-230623 Сивороги – Ярова Слобідка. Село розташоване за 9 кілометрів на північ від автомобільної дороги Т-23-08 Гуків – Дунаївці – Могилів-Подільський. Найближчі села: Мала Кужелівка – за 2 кілометри; Ярова Слобідка – 3 кілометри; Сприсівка – 3 кілометри; Руда-Гірчичнянська – 4 кілометри; Варварівка – 4 кілометри; Підлісний Мукарів – 7 кілометрів. Відстань від Синяківців до районного центру – міста Дунаївці 20 кілометрів, до обласного центру – міста Хмельницький 88 кілометрів (через Дунаївці, через Підлісний Мукарів та Міцівці – 68 кілометрів), до Києва – 473 кілометри (через Дунаївці та Хмельницький, через Нову Ушицю, Бар, Вінницю – 403 кілометри). Найближча залізнична станція - Дунаївці на лінії Гречани – Кам’янець-Подільський розташована за 20 кілометрів (через Підлісний Мукарів, через Дунаївці – 37 кілометрів).
Рельєф
Село розташоване в центральній частині Подільської височини (Придністровська височина), у верхів’ї річки Синявки (правої притоки Ушки, басейн Дністра). В тектонічному плані Синяківці знаходяться на Волино-Подільській плиті, яка утворилася в епоху каледонської складчастості.
Територія села – підвищена хвиляста лесова рівнина, порізана ярами та балками. Пересічні висоти становлять 220 – 300 метрів над рівнем моря. Абсолютна висота – 326 метрів над рівнем моря. Амплітуда висот становить 126 метрів.
До несприятливих природних процесів, що проявляються на території сільських земель належать площинний змив, карстоутворення та лінійна ерозія (утворення ярів та балок).
Корисні копалини
На території сільських земель Синяківців є поклади корисних копалин осадового походження. Вони представлені в основному нерудними корисними копалинами, які використовують у будівництві. Це зокрема глини, піски, пісковики, будівельний камінь. В долині річки Синявки є поклади фосфоритів - корисних копалини осадового походження, котрі сформовані головним чином з фосфату кальцію (Ca3(PO4)2), однак вони тут не видобуваються.
Також в долині річки Синявки є чимало джерел мінеральних вод.
Клімат
Клімат в Синяківцях помірно континентальний. Пересічна температура січня — ‒5,6˚, липня — +18,9˚. Радіаційний баланс 40-45 ккал/см², сумарна сонячна радіація 100-105 ккал/см², кількість сонячного сяйва 1900-2000 годин в рік. Сума активних температур (вищих 10 °C) - 2600°. Число днів з температурою повітря вище 15 °C - 110, число днів з температурою повітря від 5 °C до 15 °C - 95. Середня тривалість безморозного періоду становить 170 днів на рік. Опадів випадає близько 560 міліметрів на рік.
Село належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони (Передкарпатський вологий, теплий район). Ґрунтові та агрокліматичні ресурси сприяють розвитку у селі сільського господарства та рекреаційної діяльності.
Поверхневі та підземні води
Територія села та сільських земель належить до басейну Дністра, однак частина поверхневих вод впадають в річку Студениця, а більша частина — в річку Ушицю, котрі є лівими дністровськими притоками.
В Синяківцях бере початок та протікає селом із заходу на схід річка Синявка, права притока Ушки. Довжина річки становить 7 км. Річка має шість невеликих приток, з них дві притоки — ліві (довжиною 0,1 км та 0,9 км) та чотири притоки — праві (довжиною 0,15 км, 0,45 км, 0,2 км та 0,6 км). У верхній течії Синявки на її лівій притоці створено ставок, площею 0,2 га. Інший невеликий ставок, площею 0,1 га створено в середній течії Синявки.
На південному заході синяківських земель бере початок річка Гнідка (ліва притока Студениці), яка протікає сільськими полями із заходу на схід і в селі Гірчична впадає в Студеницю.
В долині Синявки є чимало джерел мінеральних вод.
Ґрунти На території Синяківців та їх земель переважають ясно-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені, глеюваті, середньо- та слабозмиті, середньо- та важкосуглинкові ґрунти. В долині річки Синявки та її приток переважають дерново-карбонатні, слабо розвиті, легкосуглинкові ґрунти, а також – лучно-болотні та делювіально-балкові ґрунти.
Рослинний світ
Рослинний світ Синяківців представлений лісовими та лісостеповими видами рослинності. Тут переважають грабово-дубові ліси, в яких чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній ярус (підлісок) — кущі, нижній ярус — трав'янисті рослини, гриби. Основні лісотвірні породи дерев — граб і дуб, ростуть також клен, ясень, липа, сосна, ялина, береза, вільха, берест, осика. Серед підліску росте ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина, бузина. Навесні в лісах першими зацвітають підсніжники, печіночниця, ряст, медунка, анемони. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, любка. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбні, тіньовитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У лісах багато грибів. Крім лісів на території Синяківців є також полезахисні та берегоукріплюючі насадження, представлені в основному такими видами, як акація біла, берест, маслинка вузьколиста тощо.
Загалом лісами вкрито 463,6 гектари сільських земель. Лісистість території становить 31,42%.
До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ, тому що його змінили агроценози. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами (пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник та інші). Степова природна рослинність (різнотрав'я) збереглася на схилах балок, берегах річок.
Тваринний світ Тваринний світ сільських земель представлений лісовими та степовими видами. Представники тваринниго світу лісу - лисиця, вепр, сарна, лісова куниця, їжак, вивірка, вуж тощо. Представники тваринного світу степу - заєць, ящірка, тхір, полівка, мідянка. Багато видів птахів - дятли, синиці, сойки, дрозди, зяблики, ворони, граки, круки, горобці, жайворонки, ластівки, лелеки.
Поблизу водойм зустрічаються ондатра, видра, болотяна черепаха.
Фізико-географічне районування Синяківці розташовані в межах зони широколистих лісів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції, Середньо-Подільської фізико-географічної області, Верхньоушицького фізико-географічного району. Тут переважають луко-широколистянолісові височинні розчленовані та терасові рівнинні східноєвропейські ландшафти. В долині річки Синявки трапляються заплавні лучно-болотні ландшафти. Вони розташовані на денудаційно-акумулятивних лесових рівнинах.
Населення
За чисельністю населення Синяківці протягом ХХ століття належали до середніх сільських населених пунктів. Чисельність населення тут аж до 70-х років ХХ століття коливалася в межах більше 500 осіб. Протягом ХІХ - першої половини ХХ століття число мешканців Синяківців постійно зростала і цей процес тривав аж до Другої світової війни. Із середини ХХ століття відбувається процес депопуляції населення, причому до кінця століття він значно посилився.
Згідно Всеукраїнського перепису населення 2001 року у Синяківцях мешкало 314 осіб. Національний склад населення однорідний. Українці становили 98,7% від загальної кількості. З інших національностей у Синяківцях проживали росіяни (1,3%). Більшість мешканців села - 99,6% розмовляли та вважали своєю рідною мовою українську мову.
Природний приріст населення - від'ємний (коефіцієнт смертності значно перевищує коефіцієнт народжуваності). Сальдо міграції також від'ємне.
За віковою структурою населення Синяківців розподілялося наступним чином: особи, молодші працездатного віку - 15,61%; особи працездатного віку - 36,94%; особи, старші працездатного віку - 47,45%.
Вікова структура населення Синяківців за переписом 2001
Розподіл населення Синяківців за віком та статтю (2010)
Згідно Всеукраїнського перепису населення з 314 мешканців Синяківців 136 осіб - це чоловіки та 178 осіб - жінки. Жіноче населення складало 56,59% від загальної кількості, а чоловіче - лише 43,41%.