Ві́вся — село в Україні, у Закупненській селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва За місцевою легендою, першими жителями села були Вувсь і Верхола, від прізвища першого і походить назва села.

Географія Село Вівся розташоване у горбистій місцевості на півночі району. Через село проходить автошлях Кам'янець-Подільський — Сатанів, а також зі заходу на схід, протікає невеличка річка Самець.

Умовно поділяється на окремі райони: Великий кут, Малий кут, Мазурівка, Садиби.

Клімат Клімат помірно-континентальний, м'яка зима і тепле вологе літо.

Історія села Вівся Давня історія Вперше про село Вівся згадується в 1493.  року. Село належало Свірчам. З 1578 року по 1620 рік село належало магнату Мартину Калиновському, а потім князеві Потоцькому.

Впродовж десятиліть село зазнавало спустошливих набігів татар і турків, що тривали з 1495 року аж по 1724  роки.

Як і на більшій частині території України, селяни Вівсі до 1861 року перебували у кріпацтві. Сільській громаді належало 432 десятини, тоді як поміщик Базюк володів 700 десятинами землі та 40 десятинами лісу.

Під час революційних подій 1905 року у селі спалахнуло повстання.

Перша світова війна. Українська революція

У 1914 році розпочалась Перша світова війна. Майже усі чоловіки села вирушили на фронт, отже робочих рук не вистачало і господарства занепали. Коли у селі стало відомо про Жовтневий переворот, жителі рушили до панських маєтків. Панську худобу розібрали, а землю поділили між членами сільської громади. Невдовзі на Вівсю поширилась влада УНР та Української Держави.

У 1919—1920 рр. в селі неодноразово змінювалась влада. В 1919 році знову встановлюється влада більшовиків, а вже у 1920 році у село ввійшли поляки. Лише у 1920 році у селі остаточно закріплюється влада більшовиків, створюються партійний і комсомольський осередки.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація. Друга світова війна З встановленням влади більшовиків, створюється початкова школа, що мала 4 класи; школа працювала у дві зміни по два класи комплекти. Вчителював у школі присланий з району вчитель І. Сорокопуд. Існувала вона до 1933 року, а з 1933 по 1960 рік працювала семирічна школа.

У 1928 році відкрито сільський клуб, а при ньому кімнату-читальню. У бібліотеці налічувалось 15-20 примірників книг.

У 1931 році у колгоспі з'явився перший трактор, надходили сільськогосподарські машини. Першими механізаторами були Ткач К.І., Дідик Ф.С., Гладиш А.В., Храплюк Д.І.

У 1932 році в селі почався голод. Урожай, що збирався на колективних ланах, повністю вивозився. Кожен двір повинен був здати на потреби держави певну кількість сільськогосподарських продуктів. У 1935—1937  рр. по всій державі прокочується хвиля масових репресій. Не обминула вона і село Вівся. Тут існував спеціальний загін, який у селі прозвали «сищиками». Люди цього загону слугували партійній верхівці, виявляли настрої селян, і іноді лжесвідчили на них за хабарі. Так із подання було заарештовано вчителя математики І. Жапчука. Його звинувачували у підпалі школи, якого він не скоював.

В серпні 1941 року, з настанням німецько-радянської війни, територія села Вівся була окупована. В селі була створена підпільна організація. Це сталося влітку 1942 року, коли в Іванковецьких лісах з'явилися партизани Сидора Ковпака. Підпільна група займалася розповсюдженням листівок. Влітку 1943 року підпільники влилися в партизанський загін і розпочали відкриту збройну боротьбу. У 1943 році, на хуторі Лісогірка, відбувся бій між партизанами і німцями. Сили були нерівними. Німці переважали чисельно, крім того, на їхньому боці були літаки. В бою загинули лейтенанти Червоної армії Боднар, Олжитаєв, які залишились прикривати відступаючий загін.

В березні 1944 року, коли нацисти відступали, відбулася битва на південній околиці села. Німці напали раптово, відбувся ще один нерівний бій, у якому нацисти танками і гарматами червоноармійців, частина відступила, а 18 бійців, що загинули, понині лежать у братській могилі. В кінці березня село окупували червоноармійці. Війна завдала великих втрат і селу, і колгоспу. Було зруйновано чимало селянських осель, а колгоспні будівлі були зруйновані майже всі, крім кількох будинків. Навесні 1944 року розпочалась відбудова зруйнованого господарства. Наново будуються колгоспні комори, ферма, майстерні, а також селянські хати. У сім'ях де з війни не повернулися господарі, а з житлом було вкрай погано, будували громадою, допомагав і колгосп: робочими руками, матеріалами.

У 1964 році розпочинається будівництво нового Будинку культури. Господарство в цей період очолював Іван Пилипович Коломієць (загальний період керівництва двадцять років). Будується приміщення свиноферми.

З 1974 року головою колгоспу став Павлини В.Ф., який очолював господарство чотири роки.

У 1978 році колгосп очолює молодий керівник — Монастирський Віталій Андрійович. За час його керівництва в колгоспі ім. Шевченка стають до ладу нові приміщення майстерень, гаражів, тваринницькі приміщення. Зоотехнік за фахом, він вивів тваринницьку галузь господарства на перші місця у районі та області.

За 19 років головування Віталія Андрійовича будується зернотік, школа, колгоспна контора і інші господарські приміщення. Розпочинається газифікація села та газифіковано перші 30 осель. Частина села, де найвіддаленіші криниці, було прокладено водогін.

У 1986 р. збудована Вівсянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Україна З 1991 року в складі незалежної України.

У 1996  р. землю та майно було розпайовано між членами колгоспу, кожному видали сертифікат на власність і утворили колективне господарство земельних власників (КГЗВ ім. Шевченка). З 1997 р. його керівником був Тюхтій В.Ф., який працював 2 роки.

На зміну КГЗВ в 1999 р. було створено приватно орендне підприємство ім. Шевченка, і земельні паї було передано Монастирському В.А. За період його керівництва газифіковано школу, дитсадок, медпункт, відділення зв'язку.

У 2003 р. земельні і майнові паї передані агрофірмі «Ітера-Агро». Сьогодні вона має назву «Стіомі-Холдінг».

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної територіальної громади, до цього органом місцевого самоврядування була Вівсянська сільська рада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення Населення становило 860 осіб на 2001 рік.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,42% російська 0,47% інші/не визначилися 0,11%

Природоохоронні території Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея

Див. також Поділля — історико-географічна область.

Примітки

Посилання Погода в селі Вівся