Стаття 17 Європейської конвенції з прав людини встановлює заборону зловживання правом, передбаченим Конвенцією. Вона передбачає, що жодне положення Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає державі, групі осіб або окремій особі право здійснювати діяльність чи вчиняти дії, спрямовані на скасування прав і свобод, гарантованих Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією.
У практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стаття 17 застосовується як механізм захисту демократичного суспільства від використання прав, гарантованих Конвенцією, для підриву основоположних цінностей Конвенції та демократичного суспільства або для заперечення прав і свобод інших осіб. Суд зазначав, що особи чи групи не можуть посилатися на права, гарантовані Конвенцією, з метою пропаганди тоталітарних ідеологій, насильства, ненависті або заперечення фундаментальних прав людини.
ЄСПЛ застосовував статтю 17, зокрема у справах про: пропаганду нацизму та інших тоталітарних ідеологій; заперечення Голокосту; заклики до насильства або скасування прав і свобод; діяльність організацій, спрямовану на підрив демократичного ладу.
Стаття 17 має концептуальні паралелі з положеннями міжнародних актів у сфері прав людини, зокрема зі статтею 30 Загальної декларації прав людини та статтею 5 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
У 2019 році українською мовою було опубліковано переклад посібника Ради Європи щодо застосування статті 17 Конвенції, підготовленого Департаментом юрисконсульта Європейського суду з прав людини.
Текст
Примітки
Посилання
Посібник зі статті 17 Конвенції – Заборона зловживання правами