Ігор Валерійович Шишко (нар. 15 квітня 1983, Харків, Українська РСР, СРСР) — український військовослужбовець, ветеран російсько-української війни, колишній військовополонений, доброволець підрозділу спеціального призначення «Кракен» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Після звільнення з російського полону очолив Комунальний заклад «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч”» Харківської обласної ради. Нагороджений Хрестом Петра Калнишевського «За гідність у полоні».
Біографія
Ранні роки та освіта
Ігор Шишко народився 15 квітня 1983 року в місті Харкові. У 1998 році закінчив Харківську вечірню школу № 3. У 2000 році вступив до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, який закінчив у 2005 році, здобувши ступінь магістра з фінансів із відзнакою. У 2013 році отримав диплом магістра державної служби в Харківському національному економічному університеті, а у 2015 році — диплом магістра державного управління в Харківському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України.
Особисте життя
Одружений. Дружина — Тетяна Олександрівна Шишко (нар. 1985), фізична особа-підприємець.
Має трьох дітей: Поліну (нар. 2012), Вероніку (нар. 2014) та Георгія (нар. 2017).
Кар'єра до війни
Трудова діяльність Ігора Шишко розпочалася в приватному секторі. З серпня 1999 по вересень 2000 року працював продавцем і менеджером у ТОВ «Поезія» в Харкові.
З травня 2005 по січень 2007 року обіймав посаду заступника директора цієї компанії.
15 січня 2007 року склав присягу державного службовця.
З січня по квітень 2007 року працював головним спеціалістом відділу залізничного транспорту, зв’язку і дорожнього господарства управління транспорту, зв’язку і дорожнього господарства Харківської обласної державної адміністрації.
З квітня 2007 по грудень 2011 року — головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку Головного управління промисловості, транспорту і зв’язку Державної екологічної інспекції у Харківській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
З січня 2012 по вересень 2014 року — головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, фінансів, кадрового та матеріально-технічного забезпечення Державної екологічної інспекції у Харківській області. З вересня по грудень 2014 року виконував обов’язки директора Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради «Знахідка».
З грудня 2014 по лютий 2016 року — помічник голови Харківської обласної ради.
З лютого 2017 по лютий 2021 року працював адміністратором системи та інженером з комп’ютерних систем технічного відділу Східного державного підприємства геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики, приєднаного до державного підприємства «УкрДАГП».
З червня 2021 року обіймав посади помічника заступника голови Харківської обласної ради та головного спеціаліста відділу програмно-комп’ютерного забезпечення управління бухгалтерського обліку, фінансів та господарської діяльності виконавчого апарату Харківської обласної ради.
З травня 2023 по грудень 2024 року — головний спеціаліст відділу інформаційних технологій управління з питань діяльності виконавчого апарату та роботи з персоналом Харківської обласної ради.
Військова служба та полон
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровільно приєднався до спецпідрозділу «Кракен» ГУР МО України. Під час бойових дій на Харківщині у березні 2022 року Ігор Шишко потрапив у російський полон. Він перебував у неволі 801 день — з березня 2022 по 31 травня 2024 року. За свідченням самого Шишка, під час утримання зазнавав фізичного та психологічного насильства, включно з електричними ударами, побиттями та тривалим голодуванням. Його вага зменшилася з 110 до 60 кг через умови утримання та нестачу харчування.
Протягом перебування в полоні не мав зв’язку з родиною та не отримував листів чи передач. Утримувався в кількох російських установах, де, за повідомленнями звільнених українських військовополонених, фіксувалися випадки жорстокого поводження.
Звільнений 31 травня 2024 року в межах обміну полоненими між Україною та Російською Федерацією.
Післявоєнна діяльність
Після звільнення з полону у травні 2024 року Ігор Шишко пройшов курс реабілітації. У грудні 2024 року він очолив Комунальний заклад «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч”» Харківської обласної ради. Центр надає психологічну, юридичну та соціальну підтримку ветеранам війни, членам їхніх сімей і мешканцям Харківщини.
Шишко бере участь у ветеранських ініціативах, виступає на публічних заходах і форумах, присвячених соціальній адаптації військовослужбовців. У своїх інтерв’ю він неодноразово наголошував на необхідності системного вдосконалення ветеранської політики в Україні, зазначаючи, що державна система ще не повною мірою готова до масштабного повернення ветеранів із фронту.
Нагороди
Хрест Петра Калнишевського «За гідність у полоні» (2025, Всеукраїнське товариство «Орден»).
Винаходи
Ігор Шишко є автором технічного рішення — межового знака з вбудованим інформаційно-комунікаційним чіпом, призначеного для використання у сфері землеустрою та кадастру.
У медіа
Ігор Шишко не є автором художніх творів, фільмів чи публікацій, але його історія висвітлена в численних медійних матеріалах. Він дав інтерв'ю українським ЗМІ, де детально розповів про досвід полону та повернення до мирного життя:
Інтерв’ю «Укрінформу» (лютий 2025);
Репортаж NV.ua (червень 2025): «801 день у полоні без жодного листа».;
Відеоінтерв’ю «Суспільне Харків» (січень 2025);
Публікація на Ukr.net (лютий 2025);
Instagram-відео NV (вересень 2025);
Інтерв’ю Kharkovforum (липень 2025);
X-пост Антона Геращенка (травень 2025).