Deutsches Weintor eG проти Землі Рейнланд-Пфальц (2012 року) (C-544/10) – справа з права ЄС, що стосується захисту здоров'я населення, прав споживачів та регулювання тверджень про користь для здоров'я на маркуванні харчових продуктів і алкогольних напоїв.

Рішення у справі Deutsches Weintor має ключове значення для тлумачення законодавства ЄС щодо захисту прав споживачів та маркування продуктів. Суд запровадив широке трактування поняття «твердження про користь для здоров'я», визначивши, що навіть слова, які вказують на тимчасове або незначне покращення тілесного стану (як-от «легкозасвоюване»), підпадають під суворі обмеження Регламенту № 1924/2006. Найважливішим висновком стало те, що навіть фактологічно правдива інформація про напій може бути заборонена як така, що вводить в оману, якщо вона висвітлює лише позитивний аспект і приховує загальну шкоду від алкоголю. Крім того, Суд чітко розставив пріоритети застосування Хартії основних прав ЄС: право громадян на захист здоров’я (стаття 35) має вищу вагу та переважає над комерційними інтересами, зокрема свободою підприємницької діяльності (стаття 16), коли йдеться про регулювання алкогольної продукції.

Факти Регулятор харчових продуктів Рейнланд-Пфальца заявив, що виноробний кооператив в Ільбесхаймі-бай-Ландау-ін-дер-Пфальц не повинен описувати своє вино як «легкозасвоюване» («bekömmlich») із посиланням на знижений рівень кислотності вина. Регулятор обґрунтував це тим, що такий опис є «твердженням про користь для здоров'я» згідно зі статтею 2(2)(5) Регламенту № 1924/2006, і тому не може бути дозволений для алкогольних напоїв загалом. Кооператив Deutsches Weintor стверджував, що їхнє формулювання стосується загального самопочуття, а не медичного здоров'я.

Федеральний адміністративний суд Німеччини (Bundesverwaltungsgericht) звернувся до Суду ЄС із преюдиціальним запитом. Суд припустив, що термін «легкозасвоюване» може бути не твердженням про користь для здоров'я, а радше порівняльним твердженням про вплив цього вина порівняно з іншими, і запитав, як це співвідноситься зі статтями 15 та 16 Хартії основних прав ЄС (свобода вибору професії та свобода підприємницької діяльності).

Судове рішення

Див. також

Право Європейського Союзу Регламент щодо тверджень про поживну цінність та користь для здоров’я, які зазначають на харчових продуктах

Примітки