«Леді Сьюзен» («Lady Susan») — короткий епістолярний роман англійської письменниці Джейн Остін, написаний близько 1794 року, та не був опублікований за життя авторки.

Історія Епістолярний роман «Леді Сьюзен» 18-19-річна Джейн Остін написала близько 1794 року, але вперше він був опублікований лише 1871 року у складі посмертної збірки творів. Остін зберегла рукопис, переписавши його 1805 року, але з невідомих причин не стала публікувати твір за життя. Роман повністю написаний у формі листів (епістолярний жанр). Цей прийом був популярним у літературі XVIII століття і дозволив письменниці показати події з різних сторін, а також розкрити справжні думки героїні через її листування з довіреною особою.

Критика «Леди Сьюзен» виділяється на тлі інших творів Джейн Остін. Критики відзначають, що це нетипова робота письменниці, адже головна героїня тут не доброчесна дівчина, а зухвала, цинічна і розумна маніпуляторка. Твір цінують за блискучу сатиру, легкість та відверте висміювання лицемірства вищого світуОсобенности взаимосвязи классической литературы и современного кинематографа: роман Джейн Остен «леди Сьюзен», ставший фильмом «Любовь и дружба» cyberleninka.ru Процитовано 6 червня 2026Джейн Остен — Романы — Несколько слов об этой книге litmir.club Процитовано 6 червня 2026.

Сюжет Роман складається з 41 листа, розповідаючи про 35-річну вдову леді Сьюзен Вернон, красиву, розумну і надзвичайно привабливу жінку. Вона блискуче веде розмову, швидко привертає до себе співрозмовників і вміє перетворювати симпатію на засіб тиску. Саме тому чоловіки часто не помічають або не хочуть помічати ні її репутації, ні її звички до небезпечного флірту. Майже весь сюжет роману розкривається через листи. Цей прийом важливий: показуються не події безпосередньо, а чужі версії, виправдання, докори та приховані розрахунки. Через це леді Сьюзен весь час ніби вислизає — її слова звучать переконливо, але за ними майже завжди стоїть холодний інтерес.

Після смерті чоловіка леді Сьюзен не отримала міцного та незалежного становища. Їй доводиться жити у знайомих та родичів, зберігаючи звичний рівень життя, на який вона не має надійних засобів. Вона майже не приховує, що новий шлюб міг би зміцнити її становище, а заразом дозволив би розпорядитися долею дочки Фредеріки так, як вигідно їй самій. Перед приїздом до Вернонів Сьюзен гостює в Ленгфорді у подружжя Менварінг. Там її поведінка викликає скандал: вона явно фліртує з одруженим містером Менварінгом і ніби навмисне випробує терпіння його дружини. Прямих доказів любовного зв'язку роман не дає, але близькість між ними, що компрометує, очевидна і для оточуючих, і для читача. Місіс Менварінг починає лютувати, в будинку наростає напруга, і Сьюзен починає шукати новий притулок. Паралельно вона підштовхує багатого, але недалекого сера Джеймса Мартіна до шлюбу з Фредерікою. У листах довіреної подруги, місіс Алісії Джонсон, Сьюзен визнає, що на короткий час і сама розглядала сера Джеймса як можливого чоловіка, але швидко відмовилася від цієї думки: самі лише гроші не компенсують його дурість. Фредеріка цього часу навчається в дорогій лондонській школі, що важко дається матері. Сьюзен і Алісія таємно переписуються і по можливості приховують свої задуми від містера Джонсона, чоловіка Алісії. Через це листування Сьюзен підтримує зв'язок з Менварінгом, а потім вирушає до Черчілля, до будинку свого дівера Чарльза Вернона та його дружини Кетрін.

Перебування у Вернонов від початку складається напружено. Кетрін не довіряє гості: раніше леді Сьюзен намагалася перешкодити її шлюбу з Чарльзом, а тепер за нею тягнеться шлейф поганої слави. Кетрін пише братові, Реджинальду де Курсі, і просить його приїхати, сподіваючись, що він тверезо оцінить небезпеку і не піддасться чарівності Сьюзен. Проте відбувається протилежне. Реджинальд, спочатку різко налаштований проти леді Сьюзен, дуже швидко піддається її впливу. Вона вправно пояснює всі чутки заздрістю, недоброзичливістю та плітками, а юнак вірить їй. Для самої Сьюзен це ще й гра самолюбства, оскільки приємніше підкорити того, хто наперед вважав її небезпечною та брехливою. Кетрін все більше тривожиться. Вона бачить, що брат прив'язується до жінки старшої за нього, досвідченої, розважливої ​​і зовсім не схожої на той ідеал, який він уявляв. Рідні намагаються повернути Реджинальда додому, але він запевняє, що між ним та леді Сьюзен немає нічого серйозного. Ці запевнення нікого не заспокоюють. Тим часом Сьюзен продовжує обговорювати свої задуми з Алісією. Алісія отримує майже театральну насолоду від чужих інтриг і охоче підтримує подругу, хоча її власний чоловік все менше терпить цю дружбу. Сьюзен починає дивитися на Реджинальда як на набагато вигіднішу партію, ніж на містера Менварінга: той вільний, молодий і належить до поважної родини. Від думки видати Фредеріку в шлюб з сером Джеймсом вона не відмовляється.

Фредеріка боїться нав'язаного шлюбу і відкрито не бажає пов'язувати життя з людиною, яку зневажає. Не бачачи підтримки від матері, вона втікає зі школи і приїжджає до Черчілля. Там швидко з'ясовується, що характером вона майже повна протилежність Сьюзен: боязка, щира, вразлива, але внутрішньо чесна і стійка. Кетрін незабаром переймається Фредерікою, співчуваючи їй. Вона зауважує, що дівчина прив'язана до Реджинальда, а той, засліплений леді Сьюзен, майже не дивиться в її бік. Становище ускладнює раптовий приїзд сера Джеймса Мартіна: своєю настирливістю, самовдоволенням і простодушною дурістю він ще ясніше демонструє, чому Фредеріка так боїться цього шлюбу. Коли Фредеріка просить Реджинальда заступитися за неї, він на якийсь час починає бачити справжній стан справ. Йому стає ясно, що леді Сьюзен і справді готова примусити дочку до вигідного для себе союзу. Але Сьюзен знову перехоплює ініціативу: вона запевняє Реджинальда, ніби вся історія —суцільне непорозуміння і що вона ніколи не пожертвувала б щастям Фредеріки. Це брехня, але її впевнений тон знову діє.

Впевнена, що контроль збережено, леді Сьюзен їде до Лондона. Там вона збирається довести справу з сером Джеймсом до кінця, але її плани швидко плутаються. Містер Менварінг, не бажаючи розлучатися, слідує за нею до столиці. Незабаром туди приїжджає і Реджинальд. Сьюзен намагається утримати обох чоловіків на відстані один від одного і при цьому не втратити жодного. Розв'язка настає, коли Реджинальд нарешті дізнається правду про її поведінку. У Лондоні йому відкривається справжній характер зв'язку леді Сьюзен з Менварінгом, а разом з ним — і весь ланцюг її хитрощів, обманів і підмін. Після цього його захоплення руйнується. Він розриває стосунки зі Сьюзен вже без колишніх вагань. Далі долі героїв складаються не так, як розраховувала леді Сьюзен. У фіналі вона одружується не з Реджинальдом, а з сером Джеймсом Мартіном — союз зручний, але позбавлений ​​душевної близькості. Фредеріка повертається до Вернонів, а в завершальному авторському коментарі повідомляється, що пізніше саме вона одружується з Реджинальдом де КурсіLady Susan Summary litcharts.com Процитовано 6 червня 2026.

Дійові особи Леді Сьюзен Вернон — головна героїня та блискуча антигероїня. 35-річна жінка, що нещодавно овдовіла, яка використовує свій розум, красу та мистецтво флірту для маніпулювання чоловіками. Вона шукає багатого чоловіка, намагаючись поправити своє фінансове становище.

Фредеріка Сьюзен Вернон — 16-річна дочка леді Сьюзен. Сором'язлива, боязка, але добра, чесна і порядна дівчина. Мати вважає її недалекою і ставиться до неї прохолодно.

Чарльз Вернон — дівер леді Сьюзен (брат її покійного чоловіка). Власник маєтку Черчілл, куди леді Сьюзен приїжджає жити після смерті чоловіка.

Місіс Кетрін Вернон — дружина Чарльза. Розумна та прониклива жінка, яка одразу бачить справжню, лицемірну натуру леді Сьюзен і відкрито її недолюблює.

Містер Менварінг — заможний одружений чоловік та головний фаворит (коханець) леді Сьюзен. Він фліртує з нею і скаржиться на власну дружину.

Місіс Менварінг — дружина містера Менварінга. Вона страшенно ревнує чоловіка до леді Сьюзен і зрештою виставляє її за двері свого будинку.

Реджінальд де Курсі — молодший брат Кетрін Вернон. Молодий, але дещо марнославний чоловік. Спочатку налаштований проти леді Сьюзен, але потім підпадає під її чари, попри попередження своєї сім'ї.

Місіс Алісія Джонсон — близька подруга леді Сьюзен. Живе у Лондоні, веде світське життя. Алісія — одна з небагатьох, хто знає про підступні плани головної героїні і часто допомагає їй порадами.

Містер Джонсон — літній і буркотливий чоловік Алісії, шлюб з яким був укладений проти її волі.

Сер Джеймс Мартін — багатий, але безглуздий і хвалькуватий аристократ.

Леді де Курсі — мати Кетрін і Реджинальда, яка не довіряє леді СьюзенLady Susan: List of Characters austenprose.com Процитовано 6 червня 2026.

Примітки

Посилання