Га́лицькі кня́зі — у Х — XIV століттях монархи Галицького князівства. Першими удільними князями були представники руського роду Ростиславичів з династії Рюриковичів (1084—1199). У період міжусобиць 1205—1245 років галицькими землями правили представники різних гілок Рюриковичів, а також Арпади, і один боярин. У середині ХІІІ століття їх змінили волинські Романовичі, які інкорпорували Галичину до складу Руського королівства, й носили титул галицьких князів (1238—1340). Після вигасання дому Романовичів Галицька земля була захоплена польським королем Казимиром ІІІ (1349). Правителі Польщі претендували на всю спадщину Руського королівства й носили титул «дідичів», «господарів» або «королів Русі». Галицьке князівство було скасоване 1387 року. 1434 року на базі Галицької землі постало польське Руське воєводство. Польські монархи залишалися титулярними «князями Руськими» до XVIII століття.
Галицькі князі до об'єднання Галичини та Волині (1084—1199) Ростиславичі Галицькі (Перша Галицька династія) Князі ПеремишльськіКнязі ЗвенигородськіКнязі Теребовлянські Рюрик Ростиславич 1085—1092 Володар Ростиславич 1092—1124 Ростислав Володаревич 1124—1128 Володимирко Володарович 1128—1141 До Галича з 1141 р. Володар Ростиславич 1086—1092 Ростислав Володаревич 1092—1124 Володимирко Володарович 1124—1129 Іван Ростиславич Берладник 1129—1145 До Галича з 1145 р. Василько Ростиславич 1085—1124 Ростислав Василькович 1124—до 1141 До Галича з 1141 р. Князі ГалицькіКнязі БерладськіУ 1141 році Володимирко переносить свою столицю з Перемишля у Галич. У 1144 він виганяє Івана Берладника із Звенигорода і стає єдиним князем Галицької землі. Володимирко Володарович 1141—1153 Ярослав Осмомисл 1153—1187 Олег Ярославич 1187—1188 Володимир Ярославич 1188 (вперше) Ізяславичі Волинські Роман Мстиславич 1188 (вперше)
Арпади Андрій ІІ 1188 Ростиславичі Галицькі Ростислав Іванович 1188—1189 Володимир Ярославич 1189—1198 (вдруге) Іван Ростиславич Берладник 1158—1159
Перше об'єднання Галицько-Волинського князівства (1199—1206) Ізяславичі Волинські (Романовичі) Князі Галицько-ВолинськіПісля смерті Володимира Ярославича Роман Мстиславич приєднав Галицьке князівство до Волинського, і таким чином створив Галицько-Волинську державу. Роман Мстиславич 1199—1205 (вдруге) Данило Романович Галицький 1205—1206 (вперше)
Правителі періоду політичної роздробленості (1205—1245) Після раптової смерті Романа Мстиславича у 1205 р. за Галицько-Волинське князівство починається майже півстолітня боротьба між руськими князями з різних династій (Романовичами, Ольговичами, Ростиславичами Смоленськими) та правителями Польщі й Угорщини. Князі ГалицькіКнязі ПеремишльськіКнязі Звенигородські Володимир Ігорович 1206—1208 (вперше) Роман Ігорович 1208—1210 (вперше) Ростислав Рюрикович 1210 Роман Ігорович 1210—1211 (вдруге) Володимир Ігорович (вдруге) 1211 Данило Романович 1211 (вдруге) Володислав Кормильчич 1212—1213 Коломан Галицький 1213—1215 (вперше) Мстислав Удатний 1215 (вперше) Коломан Галицький 1215—1219 (вдруге) Мстислав Удатний 1219—1228 (вдруге) Андрій Андрійович 1228—1229 (вперше) Данило Романович 1229—1231 (втретє) Андрій Андрійович 1231—1233 (вдруге) Данило Романович 1233—1235 (вчетверте) Михайло Всеволодович 1235—1238 Ростислав Михайлович 1238 Данило Романович 1238—1264 (з 1253 р. — Король Русі, вчетверте) Святослав Ігорович 1207—1211 Лешко І Білий 1214—1216 Андрій Андрійович 1225—1228 Роман Ігорович 1210—1211
Династія Романовичів (1238—1340) Галицькі князі, з 1253 — Королі Русі Данило Романович Галицький 1238—1264, з 1240 — столиця у Холмі, коронований у 1253 р. Лев Данилович 1264—1301, у 1292—1301 рр. — князь Галицько-Волинський Шварн Данилович 1264—1269 — співправитель з Левом Юрій І Львович 1301—1308/1315, титулувався Королем Русі, князем Володимерії Андрій Юрійович 1308/1315—бл.1323 у співравительстві з Левом Лев Юрійович 1308/1315—бл.1323 у співправительстві з Андрієм Володимир Львович 1323—1325, існують слушні сумніви в існуванні цього князя. Юрій ІІ Болеслав Тройденович 1325—1340, отруєний боярами
Правителі Галицької Русі після вигасання Романовичів (1340—1434)
Правителі Галицької землі в період польсько-литовсько-угорської боротьби за спадщину Романовичів Після смерті Юрія ІІ Болеслава, який не залишив по собі спадкоємців, за Галицько-Волинське князівство розпочинається боротьба між сусідніми державами, правителі яких претендували на його землі. Любарт-Дмитро 1340—1349, 1353—1354, 1376—1377 Дмитро Детько 1340—1349, намісник Любарта в Галичі, тутулувався у грамотах як «провізор або управитель землі Руської»
Казимир ІІІ Великий 1349—1370, король польський (1333-1370) Людовик Угорський 1370—1382, король угорський (1342-1382) і польський (1370-1382) Владислав Опольчик 1372—1378, намісник Людовіка, титулавав себе «Божою милостю пан і дідич Руської землі» Марія 1382—1387, угорська королева (1382—1395) Владислав Опольчик 1385—1387 Ядвіга 1387—1399, як спадкоємиця Людовіка І та дружина Ягайла, королева Польщі (1384—1399).
Владислав ІІ Ягайло 1387—1434, Великий князь литовський і руський (1377—1381, 1382—1401), король польський (1386—1434).
Генеральні старости Руські (Львівські) Від захоплення Галичини Ядвігою у 1387 р., край був включений в польську корону на умовах близьких до персональної унії, деякий час тут функціонувало своє відмінне діловодство, судоводство, звичаї та закони. Намісником короля в Галицькій Землі, або Руському королівстві Польської корони був генеральний староста руський.
Список старост Ян з Тарнова (1387—1393) (1394—1404) Іван (Ян) з Обехова (1411—1421) Спитек І з Ярослава (1422 — можливо 1427) Ян Менжик (1427—1434(пізніше — воєвода Руський)) У 1434 році в межах Галицької землі, яку зуміли зберегти Ягеллони, а також Холмщини, створено Руське воєводство.
Див. також Галицьке князівство Галицько-Волинське князівство Воєводство Руське Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства Волинські князі Королі Русі Правителі Галичини
Джерела Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908.
Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / М. Ф. Котляр ; [Ін-т історії України НАН України]. - Київ : Альтернативи, 1998. - 336 с. Майоров, А. В. Галицко-Волынская Русь: Очерки социально- политических отношений в домонгольский период : Князь, бояре и городская община : монография / А. В. Майоров ; Санкт-Петербург. гос. ун-т ; под ред И. Я. Фроянова. - СПб. : Унив. кн., 2001. - 640 с. Волощук М. М. «Русь» в Угорському королівстві (XI - друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції / Відп. ред. Л. В. Войтович. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. - 496 с.