Гла́зовський район (, ) — муніципальний округ на півночі Удмуртії. Адміністративний центр — місто Глазов, яке не входить до складу району і утворює окремий Глазовський міський округ.
Географія
Глазовський район розташований на півночі Удмуртії. Межує з Кіровською областю, Ярським, Юкаменським, Красногорським та Балезінським районами. Площа округу становить км², з них км² відведені під сільськогосподарські угіддя, а км² — ліси, переважно хвойні.
Більшість території округу лежить у болотистій заплаві річки Чепци. Найбільші її притоки в межах округу — Убить, Сепич та Пизеп. Сянінське підземне водосховище наполовину забезпечує водою населення міста Глазова. Територія округу являє собою переважно горбисту рівнину, північ району розташований на Верхньокамській височині.
Основні корисні копалини — торф (здійснюється промисловий видобуток), вапняк, гравій, червона глина (використовуються у виробництві цегли та керамічних виробівЗагальні відомості про Глазовський район ), пісок, є невеликі поклади нафти.
Історія У IX–XIV століттях територію округу займала чепецька культура, найбільшою пам'яткою якої є городище Іднакар поблизу присілка Солдир. З XIV століття почався занепад цієї культури, можливо, через монголо-татарську навалу.
З кінця XVI століття землі стали заселяти удмурти, бесерм'яни, каринські татари та росіяни, які прибули з середньої Вятки та низин Чепци. Вартова книга 1615 року містить згадки про перші поселення на території сучасного округу (погости на Червоній Слудці та Солдирському городищі, присілок Богатирське тощо), у переписі 1678 року вперше згадується село Глазове. 1775 року Катерина II розпочала реформу місцевого управління, в рамках якої була створена система намісництв, підпорядкованих генерал-губернаторам. За указом сенату від 11 вересня 1780 року «Про запровадження Вятського намісництва з 13 повітів» був утворений Глазовський повіт, а село Глазове було перетворено на місто Глазов.
З XVIII століття на території Удмуртії починається масова місіонерська діяльність, яка мала на меті навернути удмуртів у християнство. До початку XX століття у Глазовському повіті діяло 6 благочинних округів, до кожного з яких входило від 10 до 15 парафійВ. С. Шудегова Краєзнавча робота Глазовської районної бібліотеки .
Під час громадянської війни на території Глазовського повіту йшли активні бої між білими військами та червоноармійцями. Один з боїв відбувся на Почашевській висоті поблизу присілка Почашево.
Глазовський район утворений 15 липня 1929 року згідно з постановою Всеросійського центрального виконавчого комітету. На момент утворення тут проживало у 212 населених пунктах. Того ж року на території району пройшла колективізація, в рамках якої було сформовано 163 колгоспи, якими оброблялося га землі. Станом на 1929 рік у районі було 3 заводи — лісопильний, спирто-горілчаний та льонообробний.
У роки Другої світової війни жителів Глазова та Глазовського району були призвані до лав Червоної армії. На фронтах загинули жителі Глазова та селян з району. 600 колгоспників району брали участь у будівництві залізниці Іжевськ—Балезіно.
1950 року в районі було 93 колгоспи. У післявоєнні роки інтенсивно розвивалося сільське господарство, збільшилося поголів'я великої рогатої худоби ( голів у 1979), забезпечення господарств тракторами та комбайнами, було досягнуто високих врожаїв зерновихІсторія Глазовського району — Официальная Удмуртия .
2021 року Глазовський район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви, усі сільські поселення були ліквідованіЗакон Удмуртской Республики от 29 апреля 2021 г. № 38-РЗ «О преобразовании муниципальных образований, образованных на территории Глазовского района Удмуртской Республики, и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов : +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрНаселеніпункти Адамське сільське поселення 68,40 1837 1734 1677 Дом отдиха Чепца 7 Верхньобогатирське сільське поселення 608,40 2402 1862 1526 Верхня Богатирка 18 Гульоковське сільське поселення 151,62 1112 1190 1135 Гульоково 11 Качкашурське сільське поселення 82,62 1190 1213 1223 Качкашур 9 Кожильське сільське поселення 177,65 2531 2315 2084 Кожиль 14 Куреговське сільське поселення 149,43 1234 965 756 Курегово 9 Октябрське сільське поселення 91,09 1980 1836 1690 Октябрський 10 Парзинське сільське поселення 90,58 1089 916 788 Парзі 9 Понінське сільське поселення 549,08 2626 2398 2016 Поніно 19 Ураковське сільське поселення 143,61 1499 1258 1045 Ураково 10 Штанігуртське сільське поселення 47,23 1292 1445 1605 Штанігурт 7+
Туристичні об'єкти
На території округу розташовані 25 пам'яток, найбільшу цінність має археологічна пам'ятка IX-XIV століть всеросійського значення — Солдирське городище (Іднакар), середньовічний центр чепецьких земель.
В окрузі розташовано 20 природоохоронних територій, найбільш значущими з яких є кедровий гай у присілку Колевай, який має науково-пізнавальну та естетичну цінність, та ліс між присілками Адам та Заболотне, де трапляється багато рідкісних рослин, занесених до Червоної книги: лілія лісова, любка дволиста, коручка темно-червона тощоПам'ятки Глазовського району — Официальная Удмуртия .
Єдиною архітектурною пам'яткою округу є садиба О. К. Іванової у присілку Бабино. Об'єктами культурної спадщини регіонального значення визнані пам'ятники та братські могили загиблим воїнам у населених пунктах Золотарьово, Кожиль, Кочишево, Портяново та Трубашур, пам'ятник В. І. Леніну у присілку Кочишево, бюст Йосипа Наговіцина у селі Октябрський та бюст загиблої стюардеси Н.Курченко у селі Поніно.
У 2005 році в присілку Адам було відкрито лижну базу з трасою, яка відповідає світовим стандартам.
Населені пункти +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Абагурт 50 20 2 Адам 817 799 3 Азамай 28 40 4 Алексієвський 22 19 5 Артьонки 5 2 6 Бабино 63 56 7 Бадзимшур 14 12 8 Березовий 36 33 9 Васильєво 18З них бесерм'яни — 72 %. 0 10 Великий Лудошур 63 67 - Верхній Колевай 0 - 11 Верхній Сепич 61 27 12 Верхня Богатирка 179 171 - Верхня Кузьма 0 - 13 Верхня Слудка 296 295 14 Верхня Убить 31 43 15 Весьякар 1 1 16 Вильгурт 24 23 17 Главатських 7 11 18 Горд'яр 37 17 19 Горлиця - 4 20 Гульоково 384 386 21 Дзякіно 851 721 22 Долгоєво 0 3 23 Дома 1143 км 45 71 24 Дома 1147 км 3 1 - Дома 1157 км 16З них удмурти — 81 %. - 25 Дома 1168 км 11 8 26 Дома 1169 км 18 16 27 Дома 1173 км 11 6 28 Дома 1177 км 3 4 - Дома 1179 км 0 - 29 Дома 1181 км 1З них удмурти — 100 %. 0 30 Дома 1182 км 9 3 31 Дом отдиха Чепца 767 711 32 Дондикар 306 256 33 Єскіно 37 25 34 Заболотне 26 29 35 Зарізь 11 17 36 Золотарьово 452 362 37 Зотово 17 13 38 Іваново 34 19 39 Ізвиль 5 5 40 Ізошур 56 35 41 Кабаково 93 77 42 Карасево 67 58 43 Качкашур 752 807 44 Кельдиково 36 18 45 Кипка 70 55 46 Кляпово 40 17 47 Кожиль (присілок) 839 840 48 Кожиль (селище) 58 12 49 Колевай 59 120 50 Коротаєво 286 220 51 Коротай 13 12 52 Кортишево 12 5 53 Коршевіхіно 29 14 54 Коршуново 40 11 55 Котнирево 16 9 56 Кочишево 438 400 57 Курегово 487 413 58 Лекшур 70 58 59 Лумпашур 28 10 60 Люм 556 428 61 Ляпино 5 5 62 Макшур 40 37 63 Малий Лудошур 177 180 64 Миртиково 18 12 65 Митино 120 83 66 Нижній Колевай 14 7 67 Нижня Богатирка 98 78 68 Нижня Кузьма 91 68 69 Нижня Слудка 64 46 70 Нижня Убить 28 19 71 Нові Парзі 41 45 72 Озегвай 77 33 73 Октябрський 1345 1256 74 Омутниця 217 198 75 Отогурт 282 205 76 Парзі 780 715 77 Парзінське СПТУ № 7 55 44 78 Паслоково 26 25 79 Педоново 110 87 80 Печешур 5 3 81 Пишкець 47 36 82 Поздеєво 7 6 83 Полдарай 114 87 84 Полинга 25 67 85 Полом 58 32 86 Помаяг 36 19 87 Поніно 1508 1403 88 Порпієво 32 11 89 Портяново 41 22 90 Пудвай 109 81 91 Пусошур 332 306 92 Роз'їзд Убить 1152 км 19 1 93 Роз'їзд Туктим 1181 км - 0 94 Самки 171 110 95 Семеновський 36 45 96 Сепич 44 29 97 Сергієвка - 28 98 Симашур 83 83 99 Солдир 132 144 - Сороково 0 - 100 Сьова (присілок) 15 3 101 Сьова (селище) 322 201 102 Сяніно 23З них удмурти — 83 %. 0 103 Тагапі 24 10 104 Татарські Парзі 129 123 105 Тек 14 3 106 Трубашур 345 334 107 Тукбулатово 141 120 - Тураєво 0 - - Тяпик 0 - 108 Удмуртські Ключі 408 444 109 Удмуртські Парзі 46 43 110 Умськ 52 26 111 Ураково 163 142 112 Усть-Пишкець 62 43 113 Усть-Пусошур 2 2 114 Чажайський лісоучасток 421 203 115 Чебершур 5 4 116 Чиргіно 143 115 117 Чура 401 421 118 Шалаші 3З них росіяни — 100 %. 0 119 Штанігурт 986 1146 120 Шудзя 128 112 121 Ягошур 60 41 122 Ягул 30 22 123 Якшино 0 3+
Населення Населення округу складає 15545 осіб (2019, 17132 в 2010, 18792 в 2002). Чоловіки (станом на 2010 рік) становлять 47,6 % населення, жінки — 52,4 %.
Станом на 2009 рік 15 197 осіб мали право голосу, з них 3617 жителів у віці від 18 до 30 років, 7054 осіб є працездатними у віці понад 30 років і 4526 жителів району є пенсіонерами. Середня заробітна плата у районі станом на 2009 рік — 2625 рублів. 1545 мешканців Глазовського району є безробітними, що становить 14,5 % працездатного населенняДемографія Глазовського району — Официальная Удмуртия .
Національний склад населення станом на 2010 рік: +НародністьЧисельність,осіб% Удмурти 11370 66,37 Росіяни 4915 28,69 Татари 418 2,44 Бесерм'яни 72 0,42 Українці 56 0,33 Інші 162 0,94 Особи, що не зазначили національності 139 0,81+
З них козаків — 9 осіб Азербайджанці — 24 особи, вірмени — 22, башкири — 18, марійці — 17, чуваші — 16, німці — 13, цигани — 7, білоруси, узбеки — по 6, корейці, туркмени — по 5, молдовани — 4, комі, комі-перм'яки, поляки — по 3, греки, литовці, мордва — по 2, грузини, таджики, турки — по 1 особі, інші — 1 особа
Господарство В окрузі є одне промислове підприємство — Торфопідприємство «Дзякіно» у однойменному селі, яке входить до складу ВАТ «Удмуртторф». Підприємство спеціалізується на видобутку та переробці торфу, дерево- та металообробці.
Сільське господарство представлене 17 сільськогосподарськими підприємствами та 11 селянсько-фермерськими господарствами. Основним напрямком діяльності сільськогосподарських підприємств району є м'ясо-молочне тваринництво. Обробляються зернові, кормові культури, картопля та овочіОсновні підприємства Глазовського району .
Соціальна сфера
Освіта На території округу діють 23 школи, в тому числі 12 середніх, 6 основних та 5 шкіл-дитсадків. Працює дитячий будинок творчості та дитячо-юнацька спортивна школа. У селі Поніно діє дитяча школа мистецтвЗаклади соціальної інфраструктури Глазовського району .
Культура В окрузі діють районний будинок культури та 32 сільські будинки культури та клуби. Окружна бібліотека має 22 філії на території округу. Діє історико-краєзнавчий комплекс при будинку культури присілка Кожиль, де виставлені експонати, пов'язані з культурою та звичаями північної Удмуртії.
В окрузі функціонують культурні центри чотирьох основних народів округу: центр удмуртської культури у присілку Золотарьово, центр російської культури у селі Октябрьский, центр татарської культури у присілку Татарські Парзі та центр бесерм'янської культури у присілку Отогурт.
Створений 1994 року народний фольклорний ансамбль «Іднакар» працює над розвитком удмуртської культури та є дипломантом міжнародних фольклорних фестивалів фінно-угорських народів. В Удмуртії також відомі народні колективи «Дидиксін» з села Кожиль та «Чебершур» з села Парзі.
Охорона здоров'я Мешканців округу обслуговують 5 лікарень та одна амбулаторія. На території округу працюють 33 фельдшерсько-акушерські пункти.
На території округу розташовані 5 дитячих оздоровчих таборів, дитяча дача. Також в окрузі розташовані зони відпочинку підприємств міста Глазова, зокрема, профілакторій ВАТ «Чепецький механічний завод» у селищі Дом отдиха Чепца.
У присілку Трубашур розташований «Комплексний центр соціального обслуговування населення Глазовського району», де проводиться комплексне лікування різними методиками — від медикаментозного до парафіно-озокеритолікування.
Персоналії