Жидомасонська змова — теорія змови, згідно з якою таємна коаліція юдаїзму і масонства, іноді також і комунізму (жидобільшовизм, жидокомуна) прагне встановити всесвітнє панування. У Франції часів Третьої республіки, дореволюційної Росії і в російській еміграції, в гітлерівській Німеччині, а також в Іспанії при Франко були популярні ідеї про наявність такої змови.
Історія Ідея існування жидомасонської змови бере витоки з популярної на рубежі XIX і XX століть роботи «Протоколи сіонських мудреців» і з політичної боротьби у Франції навколо справи Дрейфуса (1894—1906). На об'єднання уявлень про таємні підступи юдеїв (що сходять до Середньовіччя) і пов'язаної з масонством конспірології (див. Масонська змова) вплинули такі фактори: зростання та інтернаціоналізація капіталів низки єврейських банкірських і промислових династій (Ротшильдів і інших) у XIX столітті та приписувана належність значної кількості французьких, американських, а потім і російських політиків кінця XIX — початку XX століть до масонських лож.
Найбільший ефект теорія всесвітньої жидомасонської змови мала в частині, що стосується революції 1917 року у Росії. Згідно з дослідженнями Берберової М. М.Берберова Н., Люди и ложы. Русские масоны XX столетия, Нью-Йорк, 1986., масони займали багато впливових посад у Державній Думі, Державній Раді, МЗС, військово-промисловому комітеті, генералітеті (після 1915 і усунення великого князя Миколи Миколайовича), Торгово-промисловому союзі, Прогресивному блоці, партії кадетів, октябристів, трудовиків, адвокатурі, професурі Московського і Петербурзького університетів. Ідея про причетність до змови євреїв здобула велику популярність на початку XX століття, чому сприяло єврейське походження Карла Маркса і багатьох лідерів соціалістичних і комуністичних рухів в усьому світі.
Теорія жидомасонської змови сьогодні досить популярна на теренах колишнього СРСР, наприклад, у Росії. Так, існування жидомасонської змови підтримують багато російськомовних письменників, зокрема, Ігор Шафаревич, Олег Платонов, Вадим КожиновЮрий Каграманов. Черносотенство: прошлое и перспективы «Новый мир», 1999, № 6. і покійний Григорій КлимовSimon Reznik «Blood Libel in Russia» 2000 http://www.vestnik.com/issues/2000/0118/win/reznik.htm http://www.jewishsf.com/content/2-0-/module/displaystory/story_id/7671/edition_id/145/format/html/displaystory.html. Опитування, проведене у Москві у 1990 році, показало, що 18 % жителів Москви вважають, начебто сіоністська змова спрямована проти Росіїhttp://grani.ru/Society/History/m.42967.html За даними опитування, проведеного на початку 1990-х років, майже 18 % москвичів вірили в існування світової змови сіоністів проти Росії, а ще майже 25 % не виключали можливості такої змови. В останні роки в Росії не раз перевидавалися як «Протоколи», так і інші твори антисемітської літератури, потік якої влада ніяк не обмежує, не вбачаючи в них «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Тому серед росіян частка тих, хто готовий серйозно поставитися до міфу про «єврейську змову», навряд чи зменшилася.
Див. також Жидобільшовизм Основоположні міфи ізраїльської політики Жидокомуна Сіоністський окупаційний уряд Протоколи сіонських мудреців Світовий уряд
Примітки
Джерела Кац Александр. Протоколы Сионских Мудрецов и Всемирный Жидомасонский Заговор
Посилання Латвийский антиглобалист раскрыл жидомасонский заговор